ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" червня 2016 р. м. Київ К/800/12670/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд
адміністративної справи за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) "Спецімпекс" до Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Харківська митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та стягнення коштів за касаційною скаргою Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року ПП "Спецімпекс" в Харьківському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Харьківської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та стягнення коштів.
Просило скасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів від 21 травня 2010 року № 800000006/2010/001383/2 та стягнути з державного бюджету України суму надмірно сплачених обов'язкових платежів за митне оформлення товару в розмірі 30664,42 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволені.
Скасовано рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів від 21 травня 2010 року № 800000006/2010/001383/2.
Стягнуто з Державного бюджету України суму надмірно сплачених обов'язкових платежів за митне оформлення товару в розмірі 30664,42 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Харківська митниця подала касаційна скарга, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Спецімпекс".
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 01 лютого 2010 року між ПП "Спецімпекс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінвест" (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1Л/РФ (далі - Контракт), відповідно до положень якого продавець зобов'язується поставити (передати у власність), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного Контракту.
Відповідно до пункту 1.2. Контракту номенклатура, ціна та кількість товару передбачається в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
За специфікацією від 01 лютого 2010 року № 1 до Контракту, редакція якої була змінена на підставі додаткової угоди від 12 квітня 2010 року № 1 до Контракту, продавець зобов'язаний поставити покупцю черевики чоловічі з комбінованим верхом (юфть та штучна шкіра) в кількості 1440 пар за ціною 370,00 російських рублів за пару.
На виконання Контракту позивачем був ввезений на митну територію України товар, зокрема, "Взуття з комбінованим верхом" (юфть та штучна шкіра) в кількості 1440 пар. Для здійснення митного оформлення поставленого товару позивач 23 квітня 2010 року подав відповідачу вантажну митну декларацію № 800000015/0/325003.
Відповідно до Контракту, а також рахунку-фактури від 15 квітня 2010 року № 00000013 позивач зазначив у вантажній митній декларації (далі - ВМД) митну вартість товару за ціною угоди у розмірі 370,00 російських рублів за одиницю товару на загальну суму 532800,00 російських рублів, в підтвердження чого позивач надав усі необхідні документи, керуючись Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Однак, 25 травня 2010 року відповідачем була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/00442. Причиною відмови в митному оформленні товару стала необхідність внесення змін до граф 12 та 45 ВМД після прийняття декларації митним органом до митного оформлення (стаття 90 Митного кодексу України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до наданого рішення про визначення митної вартості товарів від 21 травня 2010 року № 800000006/2010/001383/2.
В даному рішенні митна вартість товару була визначена в сумі 789,41 російських рублів за одиницю товару, внаслідок чого загальна сума визначена у розмірі 1136750,40 російських рублів.
З даним рішенням позивач не погодився, а тому керуючись статтею 264 Митного кодексу України та положеннями Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 230 (діяв на момент виникнення спірних правовідносин), звернувся до відповідача з проханням випустити товар, що декларується, у вільний обіг під гарантію сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною відповідачем.
На дане звернення позивач отримав повідомлення від відповідача про згоду на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю, визначеною у рішенні. У зв'язку з цим позивач 21 травня 2010 року подав до митного органу ВМД № 800000015/1010/326446 та здійснив доплату обов'язкових платежів на суму 30664,42 грн.
Після цього позивач звернувся до ДП "Держзовнішінформ" - провідного інформаційно-аналітичного та експертного центру України у сфері зовнішньої торгівлі з проханням провести цінову експертизу товару. У своєму експертному висновку ДП "Держзовнішінформ" підтвердило, що контрактна ціна 370,00 російських рублів/шт. для поставки 1440 шт. відповідно до рахунку-фактури від 15 квітня 2010 року № 00000013 чоловічих черевиків з комбінованим верхом (юфть та штучна шкіра) до контракту, є прийнятною за умови постачання FCA - Курськ, Росія (відповідно до "Інкотермс-2000").
На підставі пункту 13 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 230 позивач надав 19 серпня 2010 року даний експертний висновок відповідачу та просив переглянути митну вартість товару щодо можливості застосування митної вартості, заявленої позивачем.
Однак, від відповідача надійшов лист, згідно з яким позивачу відмовили в перегляді митної вартості, зазначеної в рішенні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПП "Спецімпекс", та суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни рішення суду першої інстанції, виходили з того, що рішення про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом без обґрунтування неможливості застосування інших методів визначення митної вартості товарів є помилковим і таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Крім того, митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів щодо невідповідності заявленої позивачем митної вартості товару, що позивачем наданий перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість товару за ціною договору. Це є підставою для повернення надмірно сплаченої суми ПДВ з Державного бюджету.
Сервіси для юристів