ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2016 року м. Київ К/800/48989/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Моторного О.А.
Сіроша М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.05.2014
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014
у справі № 814/612/14
за позовом Приватного підприємства «Будівельна компанія «Глиноземпромбуд»
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Приватного підприємства «Будівельна компанія «Глиноземпромбуд» (далі по тексту - позивач, ПП «Будівельна компанія «Глиноземпромбуд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Будівельна компанія «Глиноземпромбуд», результати якої оформлено актом №310/14-03-22-08/01273042 від 18.11.2013, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008562208 від 05.12.2013 та №0001672208 від 17.02.2014.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 змінено, викладено абзац другий її резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області по проведенню документальних позапланових невиїзних перевірок Приватного підприємства Будівельна компанія «Глиноземпромбуд» (код ЄДРПОУ 01273042), результати яких оформлені актами №270/14-03-22-08/01273042 від 25.10.2013 та №310/14-03-22-08/01273042 від 18.11.2013.». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 846122,00 грн., в тому числі, по періодах: 2010 рік на суму 887789,00 грн. (розрахунково IV квартал 2010 року на суму 846122,00 грн.); п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 128909 грн., в тому числі, по періодах: І квартал 2011 року на суму 2813,00 грн.; II квартал 2011 року на суму 2284,00 грн.; ІІ - ІІІ квартал 2011 року на суму 19451,00 грн. (розрахунково III квартал 2011 року на суму 17167,00 грн.); IV квартал 2011 року на суму 20715,00 грн. (розрахунково IV квартал 2011 року на суму 1264,00 грн.); І півріччя 2012 року на суму 87869,00 грн. (розрахунково II квартал 2012 року на суму 87869,00 грн.); 2012 рік на суму 105381,00 грн. (розрахунково IV квартал 2012 року на суму 17512,00 грн.); пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 660230 грн., в тому числі, по періодах: в грудні 2010 року на суму ПДВ 660230,00 грн.; п.п. 198.1, 198.3,198.6 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 120625,00 грн., в тому числі, по періодах: в березні 2011 року на суму ПДВ 2250,00 грн.; в квітні 2011 року на суму ПДВ 1986,00 грн.; в вересні 2011 року на суму ПДВ 14928,00 грн.; в листопаді 2011 року на суму ПДВ 1099,00 грн.; в травні 2012 року на суму ПДВ 91624,00 грн.; в листопаді 2012 року на суму ПДВ 715,00 грн.; в грудні 2012 року на суму ПДВ 8023,00 грн.
Висновки відповідача мотивовані тим, що позивачем задекларовано податковий кредит та валові витрати на підставі удаваних правочинів, оскільки провести зустрічні перевірки одних контрагентів не має можливості, а аналіз податкової звітності таких контрагентів свідчить на користь того, що останні не мають матеріально - технічні, трудові ресурси для здійснення відповідної господарської діяльності, а результати проведених перевірок інших контрагентів - про безтоварність господарських операцій у ланцюгу постачання цих контрагентів.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав відповідачу заперечення від 25.11.2013, на які 04.12.2013 отримав відповідь №2346/10/14-03-22-08 від 02.12.2013, згідно з якою в перегляді висновків акту перевірки відмовлено повністю.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.12.2013: №0008562208, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 975031,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 237877,00 грн.; №0008572208, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 780855,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 194157,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПП БК «Глиноземпромбуд» оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, яке своїм рішенням №396/10/14-29-10-03-10 від 12.02.2014 скасувало в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 10416,25 грн. (за основним платежем на 8333,00 грн., за штрафом на 2083,25 грн.).
У зв'язку з вищевказаним, відповідач замість податкового повідомлення-рішення від 05.12.2013 №0008572208 надіслав позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 №0001672208, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 772522,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 192073,75 грн.
Судом першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, позовні вимоги були задоволені з тих мотивів, що відповідачем не доведено законності проведення перевірки позивача та обґрунтованість прийнятих податкових рішень.
Проте, колегія суддів з таким висновком судів частково не погоджується з наступних підстав.
Сервіси для юристів