ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 240/18044/25
адміністративне провадження № К/990/39672/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року (суддя Горовенко А. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (головуючий суддя Моніч Б. С., судді Біла Л. М., Гонтарук В. М.) у справі № 240/18044/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування розпорядження,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просив:
- призупинити розгляд справи до прийняття рішення Житомирським окружним адміністративним судом у справах № 240/4596/25, № 240/13775/25, № 240/12425/25, № 240/12430/25, № 240/16589/25;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 46-р, в частині погодження кандидатури ОСОБА_2 на посаду члена наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі.
3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у цій справі, виходив із того, що цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 46-р, в частині погодження кандидатури ОСОБА_2 на посаду члена наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків, не спричинило за собою прийняття жодного рішення щодо позивача і не призвело до виникнення публічно-правових правовідносин.
4. Суди попередніх інстанцій зазначили, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
5. Не погодившись із ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати, а справу № 240/18044/25 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечить вимогам законності, адже за такого підходу фактично будь-який незаконний акт має право на існування в демократичній державі, оскільки не має відповідного суб`єкта звернення до суду.
7. Причиною звернення до суду з позовом про оскарження спірного розпорядження відповідача, є порушення останнім порядку проведення конкурсного відбору, а також питання формування наглядових рад, внаслідок чого позивача позбавлено реальної можливості прийняти участь у конкурсі, та претендувати на погодження його кандидатури на посаду члена наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (позбавлено одного з економічних прав людини - права на працю).
8. Предмет спору в цій справі лежить не лише в площині формальної перевірки процедури прийняття розпорядження, як акта індивідуальної дії, а є спором про те, чи дотримано законності Прем`єр міністром України при виданні спірного розпорядження щодо погодження кандидатури громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_2 на посаду члена наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», без дотримання порядку проведення конкурсного відбору, а також питання формування наглядових рад, чим завдано значної шкоди інтересам громадян України (в тому числі й позивачу).
9. На думку позивача, зазначені вище порушення свідчать про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, а тому допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
10. Позивач звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій помилково посилаються на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21 та від 14 вересня 2023 року у справі № 990/73/23, оскільки спірні правовідносини у цих справах та справі, яка розглядається є відмінними, зокрема предмет спору.
11. У відповіді на відзив на касаційну скаргу позивач повторно звернув увагу на зазначене вище.
12. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 240/18044/25, а ухвалою від 07 квітня 2026 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги
Сервіси для юристів