ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 120/14968/25
адміністративне провадження № К/990/52286/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року (суддя Свентух В.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (колегія у складі суддів Капустинського М.М.,Сапальової Т.В., Шидловського В.Б.)
у справі № 120/14968/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФ України у Вінницькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії ГУ ПФ України у Вінницькій області щодо недоплати частини поточної пенсії з березня 2021 по вересень 2024 (включно);
- зобов`язати відповідача виплатити нараховану але недоплачену за цей період частину пенсії одним платежем у сумі 378578,81 грн з коштів, з яких виплачується основна пенсія.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №120/4483/21-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2021 згідно з "Порядком призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
3. Рішення в адміністративній справі №120/4483/21-а набрало законної сили 17.08.2022.
4. В результаті щомісячної недоплати пенсії виникла накопичена за період з березня 2021 по вересень 2024 заборгованість у сумі 378578,81 грн, тому позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 29.10.2025, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025, відмовив у відкритті провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 170 КАС України.
6. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичною підставою для звернення до суду стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №120/4483/21-а.
Позовні вимоги стосуються виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має право в порядку статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
8. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник покликається на порушенням судами першої та апеляційної інстанцій положень ст. ст. 170, 382, 383 КАС України, без урахування висновків щодо її правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01.10.2025 у справі № 600/298/25-а (про те, що існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого ст. 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до суду з новим адміністративним позовом, якщо дії чи рішення суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені в контексті виконання попереднього рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить суті інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - на забезпечення реалізації вже винесеного судового акту в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені).
Сервіси для юристів