Постанова ВАСУ від 16.03.2017 року у справі №800/29/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року справа № 800/29/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Борисенко І.В. Бившевої Л.І. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.за участю: секретаря - Калініна О.С.

позивача: ОСОБА_7

відповідача: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 800/29/17

за позовом ОСОБА_7

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_7) звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі по тексту - відповідач, Комісія, ВККС України), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 грудня 2016 року №149/вс-16, яким було відмовлено ОСОБА_7 у допуску до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України допустити ОСОБА_7 до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16;

- забезпечити необхідні умови для проведення спеціальної перевірки та кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_7, як кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, згідно вимог Положення про проведення конкурсу на заняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії судді України від 02 листопада 2016 року №141/зп-16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

1) оскаржуване рішення ВККС України стало наслідком неправильного застосування Комісією окремих норм матеріального права під час вирішення питання щодо допуску кандидата до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;

2) період навчання в докторантурі та ад'юнктурі Харківського національного університету внутрішніх справ, що складає 3 роки 1 місяць та 26 днів, не було зараховано Комісією до загального стажу наукової роботи у сфері права на підставі пункту 1 статті 53 Закону України «Про вищу освіту» в редакції від 17 січня 2002 року. Проте, застосована Комісією правова норма, по своїй суті, не регулює питання зарахування (або незарахування) до стажу наукової роботи часу перебування особи в докторантурі;

3) питання зарахування стажу наукової роботи (у тому числі й наукової роботи у сфері права) як наукових, так і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів врегульовано Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», згідно з пунктом першим частини першої статті 35 вказаного Закону до стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 31 цього Закону. Водночас, згідно пунктом 18 частини першої статті 31 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» посада «докторанта» внесена до переліку основних посад наукових працівників.

27 лютого 2017 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України подано заперечення проти адміністративного позову, де відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки Вища кваліфікаційна комісія суддів України, приймаючи оскаржуване рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У судовому засіданні позивач, підтримавши позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2016 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення № 145/зп-16 про оголошення конкурсу на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

08 грудня 2016 року ОСОБА_7 звернувся із заявою про проведення кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років.

20 грудня 2016 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення № 149/вс-16, яким було відмовлено ОСОБА_7 у допуску до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. У вказаному рішенні встановлено, що ОСОБА_7 в період з 01 вересня 1994 року по 12 листопада 1996 року був асистентом кафедри історії України і політології Одеського сільськогосподарського інституту; з 12 листопада 1996 року по 01 липня 1999 року - аспірантом кафедри історії України і політології Одеського сільськогосподарського інституту; з 10 липня 2000 року по 01 грудня 2005 року доцентом кафедри соціально-економічних дисциплін Одеського інституту внутрішніх справ. Зазначений період роботи позивача ВККС України не прийняла до уваги, оскільки це не підтверджує його стажу наукової роботи у сфері права у розумінні пунктів 2, 4 частини шостої статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що період навчання в докторантурі та ад'юнктурі Харківського національного університету внутрішніх справ з 01 грудня 2005 року по 26 січня 2009 року ВККС України не може зарахувати ОСОБА_7 до стажу наукової роботи у сфері права відповідно до пункту 1 статті 53 Закону України «Про вищу освіту» в редакції від 17 січня 2002 року.