ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/18695/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Донець О.Є.
Логвиненка А.О.
при секретарі Слободян О.М.
за участю представника відповідача Падун Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Укрпродекспорт" до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
ПП "Укрпродекспорт" звернулося з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010094/2 від 18.11.2013 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні №125110010/2013/00151 від 19.11.2013 року; зобов'язати провести митне оформлення імпорту товару за митною вартістю визначеною у вантажо-митній декларації №125110010/2013/960747.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наданих позивачем документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товару та обраний метод її визначення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010094/2 від 18.11.2013 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови митниці в митному оформленні №125110010/2013/00151 від 19.11.2013 року. Зобов'язано Київську митницю провести митне оформлення імпорту товару за митною вартістю визначеною у вантажо-митній декларації №125110010/2013/960747.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 липня 2013 року між приватним підприємством "Укрпродекспорт" (покупець) та компанією Ronald A. Chisholm Limited (продавець) укладено контракт №17/07 на купівлю молочних продуктів.
На виконання вищезазначеного контракту 14 листопада 2013 року ПП "Укрпродекспорт" подана ВМД №125110010/2013/960747, за ціною договору (контракту), на митне оформлення партії товару, а саме: жир молочний зневоднений.
18 листопада 2013 року митницею було винесене рішення №125110010/2013/010094/2 про коригування митної вартості товарів, в якій митний орган самостійно визначив митну вартість товару за другорядним методом її визначення та виставлено картку відмови в митному оформленні від 19.11.2013 року №125110010/2013/00151.
Рішення про коригування митної вартості прийнято у зв'язку з тим, що на думку митниці подані із митною декларацією додаткові документи містили розбіжності. Витребувані митницею додаткові документи позивачем у повному обсязі не надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Сервіси для юристів