ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року
м. Київ
справа № 560/21898/25
адміністративне провадження № К/990/21448/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (суддя: Ковальчук О.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року (судді: Курко О. П., Боровицький О.А., Ватаманюк Р.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
установив:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці (далі - Митниця, відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2025 року UA400000/2025/0000322/2.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивачка звертає увагу на застосування судами норм права без урахування наступних висновків, висловлених Верховним Судом у постановах: від 05 травня 2022 року у справі №2040/6019/18, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 07 лютого 2023 року у справі № 804/5961/16, від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18, від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16, від 16 липня 2020 року у справі № 815/6833/17, від 02 липня 2020 року у справі № 804/2061/17, від 11 лютого 2026 року у справі № 560/2740/25, від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19, від 12 лютого 2026 року у справі №460/5068/24, від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19, від 06 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 04 листопада 2021 року у справі №120/2634/19-а, від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15, від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23 жовтня 2021 року у справі №815/4821/16, від 21 лютого 2018 року у справі №820/17417/14 та від 04 вересня 2018 року у справі №818/1186/17.
Так, позивачка стверджує, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тій обставині, що при декларуванні товару нею було надано вичерпний пакет документів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), включаючи контракт, рахунок-фактуру (інвойс) та банківські платіжні документи, які в сукупності однозначно підтверджують фактично сплачену ціну у розмірі 28 402,20 доларів США. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не визначено, яких саме обов`язкових відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових вартості, не надав декларант, що свідчить про безпідставність відмови митного органу у застосуванні пріоритетного методу за ціною договору.
Також, позивачка наголошує, що витребування додаткових документів згідно з частиною третьою статті 53 МК України можливе лише у разі наявності розбіжностей, які мають безпосередній вплив на правильність визначення митної вартості. У даній справі митний орган послався на формальні невідповідності в необов`язкових документах, зокрема, в митній декларації країни відправлення та транспортній заявці, які не є обов`язковими для митного оформлення згідно з чинним законодавством та практикою Верховного Суду. Позивачка стверджує, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування достовірності поданих банківських платіжних документів, а саме по собі зазначення у рішенні про наявність у базах митниці інформації про вищий рівень вартості подібних товарів не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої ціни контракту. Відсутність у митного органу доказів того, що виявлені технічні розбіжності (як-от дати виписки інвойсу чи транспортної накладної) дійсно впливають на числове значення вартості, свідчить про відсутність фактичних підстав для коригування. Таким чином, оскільки заявлена митна вартість підтверджена об`єктивними даними, що піддаються обчисленню, коригування є необґрунтованим, у зв`язку з чим позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи позивачки безпідставними, а оскаржувані рішення - ухваленими із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідач акцентує увагу на тому, що подані позивачкою документи містили суттєві розбіжності, які не було спростовано під час процедури консультацій, що не дозволило митному органу визнати заявлену вартість за основним методом. Митниця також стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій надали належну правову оцінку всім обставинам справи на підставі тих документів, які були в розпорядженні митного органу на момент оформлення, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до намагання переоцінити докази, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 27.11.2023. Основний вид господарської діяльності - оптова торгівля текстильними товарами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 27 листопада 2023 року, здійснює господарську діяльність у сфері оптової торгівлі текстильними товарами. У межах своєї підприємницької діяльності 15 жовтня 2024 року позивачка уклала зовнішньоекономічний контракт № 6 із китайською фірмою GAOMI ХINGFU LABOR PROTECTION PRODUCTS CO., LTD, згідно з умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар. Загальна ціна товару, згідно з узгодженими рахунками-фактурами та додатковими угодами до контракту, склала 28 402,20 доларів США.
На виконання умов вказаного контракту в Україну було ввезено партію товару - трикотажні рукавиці із синтетичних волокон з каучуковим покриттям, для митного оформлення яких 15 грудня 2025 року було подано митну декларацію № 25UA400040029366U1. У цій декларації позивачка визначила митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) у розмірі 31 042,41 долара США (графа 45 МД), виходячи з фактурної ціни товару в 28 402,20 долара США (графа 42 МД).
На підтвердження заявлених відомостей позивачка надала митному органу: пакувальний лист від 26.10.2025, рахунок-проформу (Proforma invoice) від 25.08.2025 року XFUK250825B, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) від 26.10.2025 року 20251026, коносамент (Bill of lading) від 17.10.2025 року SZYH25100635А, автотранспортну накладну (Road consignment note) від 11.12.2025 року №9407, банківський платіжний документ, що стосується товару від 28.08.2025 року на суму 11829,78 долара США, банківський платіжний документ, що стосується товару від 07.11.2025 року на суму 16572,42 долара США, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 12.12.2025 року 10250, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 12.12.2025 року OW012853, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода № 1) від 07.01.2025 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода № 2) від 25.08.2025 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 15.10.2024 року № 6, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, договір від 02.09.2025 року №02092025К2 про перевезення, електронний сертифікат про непреференційне походження товару від 06.11.2025 року С255567440640031, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, копію митної декларації країни відправлення від 14.10.2025 року 431020250000249949.
Попри надані документи, 15 грудня 2025 року митний орган висловив сумнів у заявленій вартості та витребував додаткові матеріали, зокрема: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Того ж дня декларантка офіційним листом повідомила Митницю, що для підтвердження митної вартості нею були надані всі основні документи, що відповідають вимогам закону, а надати будь-які інші додаткові документи немає змоги.
За результатами опрацювання поданих документів митний орган 15 грудня 2025 року надіслав позивачці картку відмови у прийнятті декларації № UA400040/2025/000838 та прийняв рішення про коригування митної вартості № UA400000/2025/000322/2, здійснивши її перерахунок у бік збільшення із застосуванням резервного методу. Свою позицію відповідач обґрунтував сукупністю чинників, які, на його переконання, свідчили про недостовірність заявлених відомостей, а саме:
заявлений декларантом рівень митної вартості товару (3,32 дол.США/кг), не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (4,42 дол. США/кг) митне оформлення яких здійснено раніше; в попередні періоди рівень митної вартості ідентичних/подібних товарів коригувався декларантом самостійно;
відправник товару, зазначений в поданій копії митної декларації країни відправлення, відрізняється від відправника, заявленого до митного оформлення та зазначеного в інших поданих документах;
порт відправлення в копії декларації країни відправлення вказаний ГАОЧАН (Gaogang) № 370201, а в поданих до митного оформлення в документах - Qingdao, орієнтовна відстань між ними 1100-1400 морських миль, що становить 2000-2600 км;
до митного оформлення не надана передбачена договором транспортного експедирування заявка на перевезення;
Сервіси для юристів