ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2026 року
м. Київ
справа №160/34344/23
адміністративне провадження № К/990/2419/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 (суддя Рянська В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 (колегія суддів у складі: головуючого судді Баранник Н.П., суддів Малиш Н.І., Щербака А.А.) у справі №160/34344/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У грудні 2023 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, Управління, орган Пенсійного фонду), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 30.11.2023 №046050018825 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах;
зобов`язати Управління зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за провідною професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) період роботи з 21.08.2001 до 12.04.2007 підручним сталевара електропечі та період роботи з 13.04.2007 до 27.11.2023 сталеваром електропечі;
зобов`язати Управління повторно розглянути заяву позивача від 27.11.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність оспорюваного рішення з підстав того, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV. Позивач вважає, що органом Пенсійного фонду протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди його роботи з 21.08.2001 до 28.03.2018 та з 29.03.2018 до 30.09.2023 через ненадання довідок, що підтверджують пільговий характер роботи, оскільки цей період роботи на пільгових посадах підтверджений записами, наявними в трудовій книжці позивача.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою від 27.11.2023 про призначення пенсії на підставі частини четвертої статті 114 Закону №1058-IV.
4. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 30.11.2023 №046050018825 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У рішенні зазначено, зокрема, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 21.08.2001 до 28.03.2018 та з 29.03.2018 до 30.09.2023 згідно з трудовою книжкою у зв`язку з відсутністю довідок, що підтверджують пільговий характер роботи.
5. Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право), обчисленого до 30.09.2023, до страхового стажу зараховано період строкової військової служби з 19.10.1999 до 20.04.2001 та періоди роботи з 21.08.2001 до 30.09.2023, усього 23 роки 07 місяців 13 днів.
6. Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 16.08.2001, містить, зокрема, такі записи про роботу позивача:
у Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь», перетвореному з 08.04.2004 на ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», з 12.01.2006 - на ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», з 14.06.2007 - на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 26.04.2011 - на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 21.08.2001 до 12.04.2007 підручним сталевара електропечі (записи №№ 2-6) та з 13.04.2007 до 28.03.2018 сталеваром електропечі (записи №№ 7-14);
у ТОВ «Ливарно-Механічний завод» з 29.03.2018 сталеваром електропечі (запис № 15).
7. На копії трудової книжки позивача, засвідченій 19.12.2023 директором ТОВ «Ливарно-Механічний завод», міститься запис про те, що позивач працює у вказаному товаристві на час її засвідчення.
8. Вважаючи протиправним рішення Управління від 30.11.2023 №046050018825, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 09.05.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025, у задоволенні позову відмовив.
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновку про обґрунтованість та правомірність оспорюваного рішення з підстав того, що відомості щодо спеціального стажу позивача не містять коду ЗП3014А1: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Для наявності права на пенсію незалежно від віку недостатньо обіймати посаду (професію), передбачену Списком №1. Така професія має бути передбачена Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202. Професія позивача підручний сталевара електропечі, за якою він працював з 21.08.2001 до 12.04.2007, не передбачена частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV та Списком №2 робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі - Список №2)
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
11. Не погодившись з рішеннями суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
12. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Сервіси для юристів