ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2014 року м. Київ справа № 800/157/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКравцова О.В., суддів:Веденяпіна О.А., Єрьоміна А.В., Швеця В.В., Юрченко В.П.,
секретар судового засідання - Марчук Л.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_6,
представника позивача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Президента України про визнання розпорядження № 415/2013-рп від 31 грудня 2013 року незаконним,
ВСТАНОВИВ:
31 березня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Президента України Януковича Віктора Федоровича, в якому просив:
- визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними;
- визнати розпорядження Президента України № 415/2013-рп від 31 грудня 2013 року незаконним та скасувати його частині зазначених у названому розпорядженні підстав звільнення, зокрема - «відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» за порушення присяги державного службовця».
На думку позивача, відповідач не мав правових підстав для видання оскаржуваного розпорядження, про що свідчить відсутність дисциплінарних стягнень, службових розслідувань, попередження про неповну службову відповідність щодо нього упродовж виконання обов`язків голови Жовківської районної державної адміністрації. Таким чином, позивач вважає факт порушення ним присяги недоведеним і, як наслідок, прийняття оскаржуваного рішення про звільнення без достатніх правових підстав для такого звільнення.
Також ОСОБА_6 зазначив, що ним було подано дві заяви про звільнення за власним бажанням із посади голови Жовківської районної державної адміністрації Львівської області до Голови Львівської обласної державної адміністрації та до Президента України, проте розглянуті вони не були, натомість відповідачем було видано указ про звільнення позивача за порушення присяги.
Представник відповідача надав через канцелярію Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на даний адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржуване розпорядження Президента України № 415 про звільнення позивача з посади голови Жовківської районної державної адміністрації Львівської області видане в межах повноважень, у порядку та з підстав, передбачених законодавством, оскільки позивачем дійсно не було забезпечено здійснення Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області її завдань і повноважень, що свідчить про неналежне виконання ним службових обов'язків і є порушенням присяги державного службовця. Даний факт, на думку представника відповідача, підтверджує лист Державної фінансової інспекції у Львівській області від 26 листопада 2013 року № 02-13о/9461 про контрольні заходи, проведені на території Жовківського району, лист Львівської обласної державної адміністрації від 19 грудня 2013 року № 513-10939/о/2-13-4 та додані до вказаного листа матеріали.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився та, скориставшись правом, передбаченим частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Під час розгляду справи в суді позивач та його представник підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача вважає, що відповідач, видаючи розпорядження, яке є предметом спору, керувався поданням, яке не ґрунтувалося на реальних фактах, не відповідало дійсному стану речей, оскільки матеріали подані головою Львівської обласної державної адміністрації Салом О.М. і Кабінетом Міністрів України не доводять факту порушення позивачем присяги державного службовця і не містять аргументованих доказів її порушення, а свідчать про упереджений підхід ініціатора і виключно політичний характер прийнятого рішення.
Також представником позивача було зазначено, що жодного разу у ОСОБА_6 не брались пояснення з приводу будь-яких порушень, у тому числі і щодо порушення присяги, не проводились службові розслідування, які б стосувались роботи позивача на посаді голови Жовківської районної державної адміністрації, до нього не застосовувались дисциплінарні стягнення упродовж всього періоду роботи на даній посаді.
Підставами пропуску строку звернення до суду із даним позовом представник ОСОБА_6 зазначив форс-мажорні обставини, які мали місце у м. Києві та Україні впродовж грудня 2013 року -лютого 2014 року, зокрема активна участь позивача у подіях «євро майдану».
Стосовно строку звернення до суду із даним адміністративним позовом колегія дійшла наступного висновку.
Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки позивач дізнався про оскаржуване розпорядження 8 січня 2014 року, про що свідчить підпис ОСОБА_6 про отримання трудової книжки у журналі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Жовківської районної державної адміністрації (а.с. 150), то останнім днем звернення до суду для оскарження даного розпорядження було 10 лютого 2014 року. Проте, враховуючи факт звернення ОСОБА_6 до Президента України із заявою про звільнення за власним бажанням та не отримання відповіді від відповідача, та враховуючи соціальну та політичну ситуацію, яка склалася в Україні у лютому 2014 року, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
Сервіси для юристів