ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 440/9187/24
адміністративне провадження № К/990/8807/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шевцової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Полтавської міської ради
третя особа: Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради,
про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Полтавської міської ради
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Канигіної Т.С. від 21 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ральченка І.М., Катунова В.В., Подобайло З.Г., від 05 лютого 2026 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Полтавської міської ради (далі також - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої сесії Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області сьомого скликання (правонаступник - Полтавська міська рада відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області») від 30 листопада 2017 року «Про затвердження генерального плану с. Супрунівка» в частині належної їй земельної ділянки, площею 0,1495 га, кадастровий номер 5324085201:01:002:0207, розміщеної на АДРЕСА_1 (далі - село Супрунівка);
- визнати протиправним та нечинним рішення п`ятнадцятої сесії Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області сьомого скликання від 30 листопада 2017 року «Про затвердження генерального плану с. Супрунівка» в частині затвердження функціонального призначення вказаної земельної ділянки в 5 зоні земель сільськогосподарського призначення (СВ-1), частково в 3 зоні транспортної інфраструктури ТР-3 і зона розміщення об`єкта 5-го класу санітарної класифікації КС-5.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради 12 квітня 2024 року відмовило їй у наданні будівельного паспорта, пославшись на те, що згідно з генеральним планом частина земельної ділянки, площею 0,1495 га, кадастровий номер 5324085201:01:002:0207, потрапляє у межі земель сільськогосподарського призначення, а інша частина - у межі червоних ліній АДРЕСА_1 . До затвердження у 2017 році оскаржуваного генерального плану села Супрунівка, ця земельна ділянка мала цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та на ділянці погоджувалося будівництво будинку шляхом видачі будівельного паспорту № 18, затвердженого розпорядженням Голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області від 23 грудня 1999 року № 727.
З огляду на це, на думку позивачки, затверджений генеральний план села Супрунівка Полтавського району Полтавської області суперечить частині третій статті 18 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), оскільки не враховує попередніх містобудівних рішень щодо планування і забудови території, а саме, цільового призначення земельної ділянки та дозволу на будівництво будинку.
3. Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради у поясненнях на позовну заяву просило відмовити у задоволенні позову; зазначало, що спірна земельна ділянка належить до обов`язкової санітарно-захисної зони від території Супрунівського промвузла відповідно до ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». На думку Управління, інтереси позивачки мають бути враховані під час проведення містобудівного моніторингу для внесення змін до Генерального плану села Супрунівка або розробки Комплексного плану просторового розвитку території Полтавської територіальної громади.
4. Відповідач не скористався правом подати відзив на позов.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 21 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року, позов задовольнив; визнав протиправним та нечинним рішення п`ятнадцятої сесії Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області сьомого скликання від 30 листопада 2017 року «Про затвердження генерального плану с. Супрунівка» в частині затвердження функціонального призначення та розміщення земельної ділянки площею 0,1495 га з кадастровим номером 5324085201:01:002:0207 на АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
6. Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідач не надав доказів проведення Супрунівською сільською радою громадських слухань, оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні та доступу громадськості до цієї інформації; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні тощо, що суди визнали суттєвими порушеннями процедури прийняття оскаржуваного рішення, пославшись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21. Неоприлюднення проєктної документації позбавило заінтересованих осіб можливості висловити свої зауваження щодо накладення зон сільськогосподарського та іншого призначення генерального плану села Супрунівка на належну позивачці земельну ділянку з кадастровим номером 5324085201:01:002:0207.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
8. На обґрунтування касаційної скарги Полтавська міська рада зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини другої статті 17, статті 27 Закону № 3038-VI, пунктів 1.2, 1.4, 2.1, 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (далі - Порядок № 103), порушили положення статті 5 КАС України, а також не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 (щодо повноваження суду визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а та у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18, від 01 червня 2022 року у справі № 620/5996/21 (щодо критеріїв ефективного способу захисту), у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 360/1193/17, від 16 лютого 2021 року у справі № 320/950/19 та від 13 лютого 2024 року у справі № 320/5934/22 (щодо обрання неправильного способу захисту як підстави для відмови у задоволенні позову за результатами розгляду справи по суті); від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 08 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 (щодо позовів, у яких заявник обрав неефективний, передчасний або штучний спосіб захисту за наявності альтернативного ефективного способу). Крім того, скаржник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 537/5244/16-а, від 02 липня 2024 року у справі № 380/5886/22 та від 29 січня 2025 року у справі № 600/3670/22-а (щодо співвідношення видів містобудівної документації на місцевому рівні та порядку дострокового внесення змін до генерального плану населеного пункту за результатами містобудівного моніторингу), а також у постановах Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 826/16077/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 826/6684/17, від 24 листопада 2020 року у справі № 813/1007/17, від 13 лютого 2024 року у справі № 808/4169/17, від 26 лютого 2025 року у справі № 620/626/20 і від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21 (щодо неприпустимості обґрунтування судового рішення припущеннями та щодо надмірного формалізму). Також скаржник просить Верховний Суд сформулювати висновок з питання можливості скасування генерального плану населеного пункту в частині визначення функціонального призначення окремої земельної ділянки.
Відповідач стверджує, що позивачка обрала неефективний спосіб захисту, застосування якого не поновить її прав, оскільки належним способом захисту в цій справі є зобов`язання Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 квітня 2024 року про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Крім того, скаржник наполягає, що законодавство не передбачає можливості скасування генерального плану населеного пункту в частині функціонального призначення окремої земельної ділянки; суд може визнати протиправним і скасувати рішення про затвердження генерального плану лише в цілому, тоді як питання про дострокове внесення змін до генерального плану порушується за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною радою.
Сервіси для юристів