ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 810/3170/18
адміністративне провадження № К/990/11558/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 (суддя - Жук Р.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 (головуючий суддя - Штульман І.В., судді: Оксененко О.М., Черпак Ю.К.) у справі №810/3170/18.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД» (далі - ТОВ «БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) від 07.06.2018 №0017151401 та №0017141401.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, позов задоволено.
ГУ ДПС у Київській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано пункт 44.6 статті 44, пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №380/5557/22, від 17.08.2023 у справі №380/8798/21, від 02.07.2024 у справі № 320/14330/23, від 21.10.2021 у справі №802/1464/17-а, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 31.01.2020 у справі №826/15328/18, від 03.10.2023 у справі №420/534/20.
У поданій касаційній скарзі ГУ ДПС у Київській області зазначає, що судами попередніх інстанцій не вчинено дій, спрямованих на встановлення чи дослідження всіх обставин справи. Вказує, що судами не було досліджено запити про надання документів від 19.03.2018 №5298/10/10-36-14-01, від 20.03.2018 №1, від 27.03.2018 №5829/10/10-36-14-01, від 02.04.2018 №6519/10/10-36-14-01, від 11.04.2018 №7085/10/10-36, від 17.04.2018 №7450/10/10-36-14-01, від 24.04.2018 №7849/10/10-36-14-01. У зв`язку з ненаданням запитуваних документів посадовими особами відповідача були складені відповідні акти до перевірки від 19.03.2018 №230/10-36-14-01, від 20.03.2018 №234/10-36-14-01, від 27.03.2018 №230/10-36-14-01, від 03.04.2018 №290/10-36-14-01, від 12.04.2018 №319/10/36-14-01, від 18.04.2018 №336/10/36-14-01, від 03.05.2018 №442/10-36-14-01. Судами здійснено посилання на судові рішення у господарській справі №911/3871/17, проте не зазначено, які фактичні обставини були встановлені у справі №911/3871/17 та є преюдиційними для справи №810/3170/18.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення. Зокрема зазначає, що в тексті касаційної скарги не наводиться жодних норм процесуального права, які були порушені судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи, а також яким чином такі порушення могли вплинути на неправильне встановлення обставин, дослідження та оцінку доказів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом в період з 16.03.2018 по 04.05.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 31.12.2017.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 10.05.2018 №380/10-36-14-01/38108144, в якому відображено висновки про порушення ТОВ «БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД»:
пункту 5 П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за №860/4153 із змінами та доповненнями;
пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248;
частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV із змінами та доповненнями;
пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, із змінами і доповненнями, чим занижено податок на прибуток на загальну суму 136336188 грн, в тому числі 4 кв. 2016 рік на суму 29619129 грн, 2017 рік на суму 106717059 грн (за мінусом нарахування заробітної плати та відрахувань на заробітну плату);
пункт 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами та доповненнями), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (із змінами та доповненнями).
На підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Київській області 07.06.2018 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0017151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 136336188 грн за податковими зобов`язаннями та 68168094 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
№0017141401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що твердження податкового органу, зазначені в акті перевірки від 10.05.2018 № 380/10-36-14-01/38108144, про ненадання платником податків первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку спростовуються дослідженими судом актами приймання-передачі документів від 20.03.2018 №б/н, від 27.03.2018 №б/н, від 03.04.2018 №б/н, від 10.04.2018 №5, від 10.04.2018 №5, від 12.04.2018 №б/н, від 18.04.2018 №б/н. Позивачем належним чином виконано обов`язок, передбачений пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, щодо надання посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі усіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Твердження відповідача про отримання позивачем доходу у вигляді необлікованих об`ємів природного газу є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи копіями рішень у господарській справі №911/3871/17. ТОВ «БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД» у відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі діючих правил (стандартів) бухгалтерського обліку та на підставі відповідних первинних документів, визначено витрати за період, що перевірявся, та належно відображено вказані дані у фінансовій звітності, регістрах бухгалтерського обліку.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Сервіси для юристів