ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 320/7524/25
адміністративне провадження № К/990/40238/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Жука А.В., Кашпур О.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування довідки, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Теслею Степаном Миколайовичем, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 (суддя-доповідач Собків Я.М., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 14.02.2025 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК, відповідач), у якому просив визнати протиправними та скасувати п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1, п. 4.1 розділу IV довідки від 24.01.2025 №55/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 , заступником начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора, в частині встановлення, що суб`єктом декларування при поданні декларації зазначено недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 3 902 000,00 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що висновок НАЗК про подання декларантом недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму 3 902 000,00 грн, що відображено в п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1, п. 4.1 розділу IV довідки від 24.01.2025 №55/25 є протиправним, необґрунтованим та непідтверджений об`єктивними і беззаперечними доказами. Також указав, що п.п. 5.1 п. 5 розділу 3.1, п. 4.1 розділу IV довідки від 24.01.2025 №55/25 не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та суперечать, зокрема, вимогам частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», а частина вартості дачного будинку не може вважатися подарунком у розумінні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції».
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості висновку НАЗК щодо отримання ОСОБА_1 доходу від ОСОБА_2 у вигляді подарунку в негрошовій формі в розмірі 3 902 000,00 грн і, як наслідок, наведення ним недостовірних відомостей на суму 3 902 000,00 грн, як такий, що зроблений неуповноваженим контролюючим органом.
4.1. У контексті цього суд першої інстанції зауважив, що законодавством не встановлено права НАЗК на оцінку наявності/відсутності обставин отримання/неотримання суб`єктом декларування доходу у вигляді вартості дарунку майна (частини дачного будинку), що може бути встановлено виключно податковим органом, за наслідком проведення перевірки.
4.2. Відтак твердження НАЗК, у частині самостійно проведеного розрахунку отриманого позивачем доходу, формуються виключно на суб`єктивній оцінці, без підтвердження належними та достатніми доказами, якими, у свою чергу, міг бути акт перевірки суб`єкта декларування податковим органом як контролюючим органом у розумінні положень Податкового кодексу України.
4.3. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна довідка НАЗК порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки довідка про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії та безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єкта декларування у вигляді виникнення обов`язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 апеляційну скаргу НАЗК задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
6. В оскарженій постанові від 11.09.2025 суд апеляційної інстанції зазначив, що у відносинах між НАЗК та ОСОБА_1 не виникло обставин, що призвели до порушення його прав, які у свою чергу, підлягали б поновленню в судовому порядку. Довідка та інші документи, що складені НАЗК на її підставі, - це лише документи, що фіксують факт проведення повної перевірки декларації, містять виклад систематизованої інформації, зібраної з різних достовірних джерел під час її проведення та є виключно носієм даних про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
6.1. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що в цій справі відповідачем за результатом проведеного моніторингу встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України, які свідчать про те, що недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 3 902 000,00 грн. При цьому НАЗК не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності/відсутності умислу чи мети приховати певні дані, а встановлює лише ознаки правопорушення, а умисел та інші складові правопорушення в подальшому встановлюють спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України. Натомість наявність або відсутність вини в діях особи здійснюється виключно судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення або кримінальної справи, відповідно, єдиною підставою для притягнення будь-якої особи до відповідальності (адміністративної, кримінальної) є рішення суду, що набрало законної сили.
6.2. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтований висновок щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, складений за результатом моніторингу способу життя суб`єктів декларування, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оцінка викладеної у висновку інформації щодо наявності в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України, належить до компетенції органів, які здійснюють кримінальне провадження.
6.3. Зважаючи на викладене, враховуючи природу правовідносин, що виникли між сторонами та відсутність порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, суд апеляційної інстанції констатував, що обраний спосіб захисту у вказаному випадку є неефективним.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Тесля Степан Миколайович (далі - представник позивача), покликавшись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025.
8. Ухвалою від 22.10.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 19 частини першої статті 4 КАС України у сукупності з абзацом 2 частини четвертої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2 розділу І, пункту 2 розділу IV Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21, у редакціях, чинних на момент складення оскаржуваної довідки від 24.01.2025 №55/25.
Сервіси для юристів