ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
м. Київ
справа № 420/34391/23
адміністративне провадження № К/990/37015/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року,
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в нерозгляді заяви ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій від 12 липня 2023 року, що надійшла на адресу Міністерства 19 липня 2023 року;
- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій від 12 липня 2023 року протягом тридцяти днів та повідомити про результати її розгляду позивача і його представника.
2. Позов обґрунтовано тим, що з 25 травня 2022 року він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а у період з 23 листопада 2022 року по 05 січня 2023 року брав участь у бойових діях та виконував бойові (службові) завдання в районі ведення бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що командир військової частини НОМЕР_1 не вчинив дій, спрямованих на оформлення позивачу статусу учасника бойових дій, ОСОБА_1 12 липня 2023 року самостійно звернувся з відповідною заявою до Міністерства оборони України, в якій клопотав передати заяву з доданими до неї документами до відповідної Комісії, створеної при Міністерстві, та повідомити його про результати розгляду цієї заяви.
Однак станом на дату звернення з позовом до суду відповідну заяву відповідачем не розглянуто та у встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» від 20 серпня 2014 року №413 (далі - постанова КМУ №413) тридцятиденний строк не прийнято рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій або про відмову у його наданні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Міністерство оборони України не наділене повноваженнями щодо розгляду заяви позивача про надання статусу учасника бойових дій та прийняття відповідного рішення, оскільки такі повноваження належать спеціально утвореній комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положення статті 19 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР), а також не врахували обов`язок суб`єкта владних повноважень діяти у спосіб, що забезпечує належний розгляд звернення особи та надання їй обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк. На думку скаржника, відповідач, отримавши його заяву, був зобов`язаний не лише діяти в межах компетенції, а й забезпечити її належне спрямування за підвідомчістю та повідомити заявника про результати розгляду, чого зроблено не було.
7. Крім того, скаржник посилається на порушення його права на отримання інформації про результати розгляду звернення, гарантованого статтею 34 Конституції України та положеннями Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року №2657-XII (далі - Закон №2657-XII), наголошуючи, що відсутність будь-якої відповіді на заяву свідчить про протиправну бездіяльність відповідача незалежно від подальшого надання йому статусу учасника бойових дій. У цьому контексті скаржник зазначає, що суди безпідставно не застосували норми законодавства, які регулюють порядок розгляду звернень громадян, та не надали оцінки факту їх порушення.
8. Водночас скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушеного права, оскільки, на його переконання, суди неправильно визначили предмет спору та фактично ототожнили заявлені вимоги із питанням надання статусу учасника бойових дій, тоді як позов стосувався виключно протиправної бездіяльності щодо нерозгляду його заяви та ненадання відповіді за результатами її розгляду. У зв`язку з цим скаржник вважає, що суди не дослідили належним чином обставини справи, не надали оцінки його доводам та дійшли передчасних висновків про відмову в задоволенні позову.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до Суду 30 вересня 2024 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/34391/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
Сервіси для юристів