ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" грудня 2016 р. м. Київ К/800/43013/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Голяшкіна О.В.,
Донця О.Є.,
при секретарі: Скавуляк Т.В.,
за участю представників сторін: Кришневої В.М., відповідача: Запорожець А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання нечинною та скасування картки відмови, -
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 20.05.2014 №504000003/2014/000028/1 про коригування митної вартості товару, визнання нечинною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 20.05.2014 №54010000/2014/00006.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Миколаївською митницею ДФС України протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товару (гідроксит натрію), що ввозився на територію України, прийняте необґрунтоване рішення щодо її коригування та виставлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2013 між позивачем та ВАТ «Єдіная торговая компанія» РФ укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/79-13/11-M, відповідно до якого з урахуванням Додатку № 15 (Специфікації № 15) від 21.04.2014, продавець зобов'язувався здійснити поставку товару - натр їдкий (гідроксит натрію) в обсязі 5917,00т. за ціною 260,00 доларів США за тонну на загальну суму 1 538 420,00 доларів США.
З метою розмитнення зазначеного товару позивачем 19.05.2014 подано митному органу електронну митну декларацію № 504010000/2014/001201, відповідно до якої митну вартість товару задекларовано за основним методом її визначення - за ціною контракту.
У зв'язку з тим, що додані до митної декларації документи не містили усіх даних на підтвердження числових значень складових митної вартості митним органом від декларанта додатково витребувано:
1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за оцінюваний товар; щодо формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 40 доларів США.
2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;
3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
Згідно з листом від 16.04.2014 №181/101-10 декларантом відповідачеві надано наступні документи: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №1537 від 15.04.2014; біржові котирування міжнародної біржової організації ІСІS за останні 4 тижня, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації № 15, датовані 28.03.2014р., 04.04.2014р., 11.04.2014р., 18.04.2014р.
У зв'язку з ненаданням позивачем у повному обсязі запитуваних документів, Миколаївською митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 20.05.2015 №504000003/2014/000028/1, відповідно до якого митну вартість імпортованого товару визначено на рівні 0,364 дол. США/кг із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Також, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 20.05.2015 № 504010000/2014/00006, відповідно до якої в якості умов, виконання яких забезпечує можливість прийнятті митної декларації, митного оформлення та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вказано на необхідність подання нової митної декларації із скоригованою митною вартістю відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 20.05.2015 №504000003/2014/000028/1.
Вказуючи на протиправність рішення про коригування митної вартості товару від 20.05.2015 №504000003/2014/000028/1 та картки відмови від 20.05.2015 №504010000/2014/00006, товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» звернулось до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності рішення про коригування митної вартості товару від 20.05.2015 №504000003/2014/000028/1 та картки відмови від 20.05.2015 №504010000/2014/00006 як таких, що прийнято на підставі обґрунтованої позиції митного органу щодо непідтвердження поданими декларантом документами правильності визначення ним митної вартості.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Сервіси для юристів