ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2016 року м. Київ справа № 800/478/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Вербицької О.В., Олендера І.Я., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1
до Президента України Порошенка Петра Олексійовича,
за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
про визнання незаконним та скасування Указу Президента України №342/2016 від 22.08.2016 року в окремій його частині, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати Указ Президента України №342/2016 від 22.08.2016 року в частині переведення судді Дніпровського районного суду м. Херсона Гордимова А.В. на роботу на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що на посаді судді Дніпровського районного суду м. Херсона він працює понад 18 років і за весь цей час не має жодного дисциплінарного стягнення, зауважень щодо якості прийнятих судових рішень та строків розгляду справ. При цьому, позивач наголошує, що згоди на переведення до суду в іншу місцевість за 200 кілометрів від постійного місця проживання він не давав, а тому оспорюваний Указ прийнято з порушенням норм Кодексу законів про працю України та Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998 року.
В письмових запереченнях на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позову, оскільки при прийнятті Указу №342/2016 від 22.08.2016 року не допущено порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача. Зокрема, вказує, що при прийнятті спірного Указу враховано всю необхідну інформацію щодо ОСОБА_1, у тому числі й строк роботи на посаді судді та відсутність дисциплінарних стягнень.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України в письмових поясненнях зазначає, що Указ Президента України №342/2016 від 22.08.2016 року прийнято у відповідності до критеріїв, визначених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням європейських стандартів незалежності судової влади, ефективності функціонування судової системи і, в свою чергу, забезпечення права кожної людини на справедливий суд. Отже, третя особа вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.
Позивач подав до Вищого адміністративного суду України заяву про розгляд справи за даним адміністративним позовом без його участі.
Представники Президента України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, належним чином повідомлені про час та місце слухання даної справи, в судове засідання не з'явились.
На підставі частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України №1016-IV від 19.06.2003 року ОСОБА_1 обрано на посаду судді Дніпровського районного суду м. Херсона безстроково.
Указом Президента України №15/2016 від 19.01.2016 року «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» ліквідовано Дніпровський районний суд м. Херсона, Комсомольський районний суд м. Херсона, Суворовський районний суд м. Херсона та утворено Херсонський міський суд.
Указом Президента України №342/2016 від 22.08.2016 року «Про переведення суддів» ОСОБА_1, обраного безстроково, переведено на роботу на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
За правилами частини першої статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суди загальної юрисдикції утворюються, у тому числі шляхом реорганізації, та ліквідовуються Президентом України на підставі пропозиції Державної судової адміністрації України.
Згідно з частиною другою статті 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду того самого рівня може здійснюватися Президентом України без конкурсу тільки у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.
Отже, питання щодо переведення судді на нове місце роботи у зв'язку з ліквідацією суду належить до виключної компетенції Президента України.
Наведене узгоджується й з частиною третьою статті 106 Конституції України, за змістом якої Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Сервіси для юристів