ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 160/26769/25
провадження № К/990/5731/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, постановленої у складі головуючого судді Бухтіярова М. М., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Сафронової С. В., суддів: Чепурнова Д. В., Шальєвої В. А.
І. Обставини справи
1. У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Південний ВДВС) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Південного ВДВС Лінік Сніжани Сергіївни про накладення штрафу від 08 вересня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року, відмовив у відкритті провадження у справі за пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Ухвалюючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання судового рішення, а саме: ухвали суду про забезпечення позову, виданого Новокодацьким районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі № 205/6450/25 про відібрання дитини від батька та повернення її матері без позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини з матір`ю, постановленої судом відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на приписи пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VІІІ), примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі листи та накази, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й певні ухвали суду.
Як зазначали суди попередніх інстанцій, частиною першою статті 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права, а відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З огляду на викладені норми цивільного процесуального законодавства, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Василенко П. С. як сторона виконавчого провадження (боржник) у ВП № НОМЕР_1 має право оскаржити дії та/або рішення державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення - ухвали суду про забезпечення позову, постановленої Новокодацьким районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі № 205/6450/25 про відібрання дитини від батька та повернення її матері без позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини з матір`ю, у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, а тому цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Позивач, вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
5. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи скарги зводяться до того, що у цьому спорі відповідачем є суб`єкт владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції, а предметом спору - постанова Південного ВДВС про накладення штрафу, яка в силу статті 74 Закону № 1404-VІІІ та статті 287 КАС України оскаржується до адміністративного суду.
Стверджує, що суди попередній інстанцій безпідставно не врахували правові висновки, викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 та від 14 грудня 2021 року № 2610/27695/2012 щодо визначення підсудності та правильності визначення вимог у випадку оскарження дій, рішень та бездіяльності органу державної виконавчої служби, де визначено юрисдикцію таких спорів саме за адміністративним судом.
6. Верховний Суд ухвалою від 24 лютого 2026 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі та прийнята за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова суду апеляційної інстанції; підставою касаційного оскарження є порушення судами норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
7. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
8. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
9. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
10. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Сервіси для юристів