ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року
м. Київ
справа № 560/9942/25
адміністративне провадження № К/990/5546/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у складі судді Михайлова О.О. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у складі колегії суддів: Сторчака В.Ю. (головуючий), суддів: Граб Л.С., Матохнюка Д.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:
1.1 визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо не застосування до неї при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020 - 2022 роки;
1.2 зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з 1 березня 2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, за календарні роки, що передують призначенню пенсії за віком за 2020-2022 роки.
2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року, позов задовольнив.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки.
3. Суди попередніх інстанцій встановили:
3.1 З 1 вересня 2016 року по 26 лютого 2023 року позивачка отримувала пенсію за вислугу років за Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
3.2 З 27 лютого 2023 року позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. При призначенні пенсії за віком застосовано середній заробіток за попередні роки (2014 - 2016) з відповідними коефіцієнтами.
3.3 ГУ ПФУ в Хмельницькій області листом від 2 квітня 2025 року №2200-0306-8/26110 повідомило про розмір пенсії позивачки.
3.4 Не погоджуючись з таким розрахунком, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ПФУ в Хмельницькій області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
4.1 На її обґрунтування відповідач зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Зауважує, що відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, застосовується лише при первинному призначенні пенсії.
5. Позивачка подала відзив на касаційну скаргу. На обґрунтування послалася на те, що доводи скаржника спростовуються позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 8 лютого 2024 року (справа № 500/1216/23).
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів ураховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сервіси для юристів