ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/34483/24
адміністративне провадження № К/990/46191/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Фірми «Світал» у формі Приватного підприємства до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Фірми «Світал» у формі Приватного підприємства на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бойка А.В., суддів Єщенка О.В., Шевчук О.А.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. Фірма "Світал" у формі Приватного підприємства ( далі- позивач, підприємство) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі-відповідач, податковий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 24.06.2024 року № 26883/15-32-09-07-04, № 26884/15-32-09-07-04, № 26885/15-32-09-07-04, якими до позивача застосовані штрафні санкції за порушення вимог п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги підприємство зазначило, що проаналізувавши зміст наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 30.04.2024 №4349-п про проведення фактичної перевірки, вважає, що у ньому відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. Також позивача зазначав, що у наказі не відображено у межах яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємця вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом. Таким чином, на думку позивача, наведені вище обставини свідчать про відсутність фактичних підстав для прийняття наказу від 30.04.2024 №4349-п та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю ПП ФІРМА «СВІТАЛ» у формі фактичної перевірки, а тому призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача здійснено безпідставно та необґрунтовано. Поряд з цим, у разі недотримання вимог призначення та проведення податкової перевірки, у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Щодо встановленого під час перевірки порушення, позивач наголошував, що встановлені на АЗС підприємства витратомірилічильники не мають технічної можливості заповнювати в автоматичному режимі «довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» фактичними показниками щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального з перерахуванням у літри, приведені до температури 15° С, так як це не закладне у них заводом виробником. У зв`язку з цим, дані щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального підприємство передає у відповідних З-звітах (добових та змінних), які формуються через встановлені на АЗС РРО. Позивач наголошував, що підприємством не допускались порушення законодавства України, так як у підприємства не було можливості не з власної вини формувати довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, а у зв`язку з відсутністю відповідного функціонала у витратомірах-лічильниках та рівномірахлічильниках.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 24.06.2024 № 26883/15-32-09-07-04, № 26884/15-32-09-07-04, № 26885/15-32-09-07-04. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі салати судового збору.
4. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ФІРМА "СВІТАЛ" У ФОРМІ ПП не формувало та не подавало щоденні довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, з підстав технічної неможливості формування та направлення таких довідок.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року було скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Фірми "Світал" у формі Приватного підприємства до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
6. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції висновував, що нормативно-правові акти, які регулюють дані правовідносини, зокрема, Податковий кодекс України та Порядок №891 не містить виключень щодо технічної можливості чи неможливості створення відповідних довідок.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Підприємство не погодившись з постановою апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволені позовних вимог, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №420/34483/24 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року.
7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/34483/24 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7.2. Так, позивач зазначає, що на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду з приводу застосування а. 11 пп. 230.1.3. п. 230.1 ст. 230 ПК, пп. 2 п. 7 постанови КМУ № 891 від 22.11.2017р. щодо неможливості направляти звітність у зв`язку з технічною неможливістю встановлених витратомірів/рівномірів лічильників, які сертифіковані в України та зареєстровані податковими органами, заповнювати звітність шляхом передачі до них (неї) даних з цих витратомірів/рівномірів лічильників з врахуванням заборони нормами Податкового кодексу заповнювати цю звітність вручну.
Позивач зауважує, що встановлені на АЗС підприємства витратоміри- лічильники не мають технічної можливості заповнювати/формувати в автоматичному режимі «довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» фактичними показниками щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального з перерахуванням у літри, приведені до температури 15° С, так як це не закладне у них заводом виробником, що підтверджується відповідними паспортами на обладнання, довідками обслуговуючих компаній та не заперечується податковими органами (в суді першої інстанції представник відповідача 12.03.2025р. підтвердив відсутність у встановленого на підприємстві обладнання можливість в автоматичному режимі заповнювати відповідні довідки)
Однак, державні органи України сертифікували встановлене обладнання як обладнання призначене для вимірювання пального в резервуарах, а податкові органи зареєстрували це обладнання як обладнання призначене для вимірювання пального в резервуарах.
У зв`язку з цим, дані щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального наше підприємство передає у відповідних Z-звітах (добових та змінних), які формуються через встановлені на АЗС РРО, відображають залишки пального, обсяг реалізації пального тощо. Форма Z-звіту, яке формує та передає наше підприємство відповідає вимогам Постанови КМУ № 199 від 18.02.2002р. На думку позивача викладене свідчить, що підприємством не допускались порушення законодавства
7.3. Крім того, відсутність вини ПП «ФІРМИ «СВІТАЛ» є очевидною, оскільки неможливість у встановленому законодавством порядку автоматичне формування електронних документів, пов`язана з технічними можливостями обладнання, яке сертифіковано державними органами України та зареєстроване податковими органами, як належне обладнання, а не з небажанням/бездіяльністю підприємства формувати та направляти відповідні довідки до податкових органів. Вищенаведене унеможливлює притягнення ПП «ФІРМИ «СВІТАЛ» до фінансової відповідальності, на що суд апеляційної інстанції не звернув увагу.
Сервіси для юристів