Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 13.05.2026 року у справі №320/15672/25

Постанова ВАСУ від 13.05.2026 року у справі №320/15672/25

13.05.2026
Автор:
Переглядів : 14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року

м. Київ

справа № 320/15672/25

касаційне провадження № К/990/51027/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 (суддя Панченко Н.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 (головуючий суддя - Епель О.В., судді - Карпушова О.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Проперті" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.01.2025: №20690705 за формою «В3», № 20700705 за формою «В4».

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що суми податкового кредиту були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю. Зазначив, що господарські операції із його контрагентами фактично відбулися, спричинили зміну активів та зобов`язань Товариства, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач доводить, що відсутність оплати комісіонеру за договором комісії, недоліки оформлення договірних відносин не можуть бути підставою для позбавлення права позивача на декларування відповідних податкових зобов`язань, які підтверджується належними первинними документами, в тому числі платіжними дорученнями та митними деклараціями. Посилається на те, що контролюючим органом не враховано, що товари, які придбавались на користь позивача були ввезені на територію України після сплати митних платежів.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Смічов», ТОВ «Фуншал», ТОВ «Ешпада», оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків, сприяли отриманню доходу, а відтак зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. В межах спірних правовідносин, первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку. При цьому, суди відзначили, що розмір та сплата митних платежів під час ввезення товару на митну територію не заперечуються контролюючим органом.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено право на касаційне оскарження, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки щодо застосування норм права, зокрема, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №380/5557/22, від 19.07.2021 у справі №1.380.2019.002018, від 21.06.2022 у справі №820/4033/16..

Також, у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на положення пункту 1 частини другої статті 353 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, зокрема, висновки акту перевірки та первинні документи щодо господарських операцій із наведеним вище контрагентом позивача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.12.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.05.2026 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 13.05.2026.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство, податковий номер 43479830, розмір статутного фонду складає 9487588,00 грн, взяте на облік платника податків ГУ ДПС У Київській області від 31.01.2020 № 265120023625, має статус платника податку на додану вартість від 01.03.2020, індивідуальний податковий номер 434798326511.

Товариство зареєстроване за своєю податковою адресою, а саме: 08147, Україна, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Гетьманська, будинок 6, нежитлове приміщення 49, фактичне місце здійснення діяльності: 08147, Україна, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Гетьманська, будинок 6, нежитлове приміщення 49, Договір суборенди №05 від 30.10.2023 з ТОВ «Вікторія Юрбізнес Груп». Товариство має у користуванні орендоване приміщення виробничого цеху, розташоване за адресою - м. Київ, Солом`янський район, вулиця Волноваська, буд. 3, що підтверджується Договором суборенди нежитлових приміщень №23/07/01-1 від 01.07.2023 з ТОВ «Бренд Проперті». За формою 20-ОПП подано відомості про офісне приміщення та виробничий цех. Основний вид діяльності Товариства 14.19 - Виробництво іншого одягу й аксесуарів.

Контролюючим органом на підставі наказу від 05.12.2024 №3495-п та відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року податкової декларації з податку на додану вартість від 25.11.2024, реєстраційний номер 9357226944 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 27.12.2024 № 60139/10-36-07-05/43479830 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог:

пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1, підпункту «б» пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 ПК України, в результаті чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2024 року на загальну суму 36509177,00 грн;

пункті 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в наслідок чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 3500,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.01.2025: №20690705 (форма «В3»), яким платнику відмовлено в отриманні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 36509177,00 грн; №20700705 (форма «В4»), яким платнику зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3500,00 грн.

Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про вказані вище порушення слугували висновки контролюючого органу про те, що під час перевірки проведено аналіз банківських виписок Товариства щодо оплати митних платежів, розмитнення товарів через комісіонерів. При проведенні аналізу виявлено перерахунок коштів на користь комісіонерів, але в призначені не зазначено призначення платежу - розмитнення ввезеного товару, з огляду на що контролюючий орган дійшов висновку, що позивач не здійснив сплату при ввезені товару на митну територію України. Відповідачем також зазначено, що відсутні зареєстровані податкові накладні про надання послуг комісії у взаємовідносинах з комісіонерами в зв`язку з чим контролюючий орган дійшов висновку, що позивач не має права на бюджетне відшкодування за жовтень місяць 2024 року, оскільки договори комісії не були виконані в повному обсязі (відсутня оплата за надані комісійні послуги).

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст