Постанова ВАСУ від 13.05.2026 року у справі №160/13700/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року

м. Київ

справа № 160/13700/25

адміністративне провадження № К/990/31822/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у складі судді Рябчук О.С. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у складі колегії суддів: Божко Л.А. (головуючий), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М. у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії ОСОБА_1 , вказаних у довідці № ФД-122831 від 17 березня 2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 17 липня 2023 року нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 17 липня 2023 року з урахуванням вимог статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, зазначених у довідці № ФД-122831 від 17 березня 2025 року та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премії, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних у довідці № ФД-122831 від 17 березня 2025 року.

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 14 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року відмовив у відкритті провадження.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявлені в цій адміністративній справі вимоги фактично є питаннями, пов`язаними з виконанням судового рішення у справі № 160/6747/24.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, а саме: положення пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На думку скаржника, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди помилково дійшли висновку, що аналогічний предмет спору між сторонами вже був предметом розгляду у справі № 160/6747/24, у якій вже прийнято рішення, яке набрало законної сили.

Позивач уважає, що оскільки рішення про призначення пенсії виконано, і виконавче провадження завершене, позиція судів першої і апеляційної інстанцій про необхідність встановлення судового контролю щодо виконання рішенням суду, яке вже є фактично виконаним неможливо. Тому посилання судів першої та апеляційної інстанції на необхідність звернення в порядку статей 382, 383 КАС України є необґрунтованими.

6. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 8 вересня 2025 року доставлено 9 вересня 2025 року до електронного кабінету, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов таких висновків.

8. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

9. Згідно частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

10. Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

11. Приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

12. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов`язання відповідача належним чином виконати рішення суду.

13. Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.