ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 820/1799/18
адміністративне провадження № К/9901/61062/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Родіна»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 (судді: Донець Л.О., Жигилій С.П., Мельнікова Л.В.)
у справі № 820/1799/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Родіна» (далі - позивач, ТОВ СП «Родіна») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий/контролюючий орган, який є правонаступником ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.02.2018 № 00000031422 та № 00000041422.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.02.2018 № 00000031422, від 16.02.2018 № 00000041422.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції ТОВ СП «Родіна» з його контрагентами ТОВ «Компанія «Нікос», ПП «Агро-Олбіком», ТОВ «Делюкс Плюс», ПП «ХС Груп» мала реальний характер, що підтверджуються первинним документами. Натомість відсутність товаро-транспортних накладних не свідчить про нереальність господарсих операцій.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 апеляційну скаргу податкового органу задоволено, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 820/1799/18 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що господарські відносини між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, оскільки відсутні докази транспортування ТОВ «Компанія «Нікос», ПП «ХС Груп» товару зі складу ПАТ «Первухінський цукровий завод», відповідно до умов договору з позивачем, а також відсутні докази здійснення розвантаження-навантаження ТОВ «Компанія «Нікос», ПП «Агро-Олбіком», ТОВ «Делюкс Плюс» ТМЦ зі складу ПАТ «Первухінський цукровий завод».
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (т. 2 а.с. 126-129), в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В доводах касаційної скарги скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а також на порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Представник позивача зауважує що 01.08.2018 на 14:40 особисто прибув в судове засідання у приміщення апеляційного суду, однак головуюча суддя о 14:45 йому повідомила, що судове засідання не відбудеться, оскільки інші судді складу колегії зайняті в інших справах і не можуть прибути у судове засідання по даній справі. У зв`язку з цим скаржник зауважує, що протокол судового засідання від 01.08.2018 є підробленим, оскільки не відповідає фактичному стану справи, зважаючи на те, що судове засідання не відбулося у призначений час. Також додає, що доповідь судді про обставини цієї справи не могла тривати лише хвилину з 14:42 по 14:43, а дослідження матеріалів справи не могло тривати 2 хвилини з 14:43 по 14:45, як про це зазначено у протоколі, оскільки перший том справи містить 251 аркуш, а другий том 107 аркушів до складання протоколу.
Щодо посилання суду апеляційної інстанції на відсутність доказів транспортування товару ТОВ «Компанія «Нікос», ПП «ХС Груп» зі складу ПАТ «Первухінський цукровий завод», то позивач зауважив, що це не відповідає дійсності, оскільки тільки ТОВ «Компанія «Нікос» здійснювала транспортування ТМЦ, який належав позивачу зі складу ПАТ «Первухінський цукровий завод», де він знаходився на відповідному зберіганні, тоді як ПП «ХС Груп» є лише продавцем будівельних матеріалів, які позивач придбав для ремонту тваринницької ферми.
За переконанням скаржника, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували що ТМЦ фактично не були отримані вантажоодержувачем.
Відносно того, що матеріали справи не містять посилань на особливості здійснення розвантажувально-навантажувальних робіт зі складу, позивач зауважив, що матеріали справи містять докази здійснення господарської операції позивача з його контрагентами. Апеляційним судом також не враховано фактичну наявність товару у позивача та здійснення останнім господарської операції, яка призвела до фактичних змін в обліку господарської діяльності товариства та підтверджує реальність господарських операцій. Скаржник звертає увагу на те, що апеляційний суд знехтував правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.03.2018 у справі № 801/6934/13-а, від 27.03.2018 №816/809/17, що призвело до прийняття незаконної оскаржуваної постанови.
Підсумовуючи викладене скаржник просить задовольнити касаційну скаргу.
Сервіси для юристів