Постанова ВАСУ від 13.03.2014 року у справі №800/944/13

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Київ справа № 800/944/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Єрьоміна А.В.

суддів Веденяпіна О.А.,

Кравцова О.В.,

Швеця В.В.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2013 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія або ВККС України) про визнання рішення від 13 червня 2013 року незаконним та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що Комісія всупереч статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відмовила у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_18, оскільки в його зверненні та зверненнях його дружини викладені підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а саме: суддею допущенні істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, що полягають у неодноразовій відмові у доступі особі до правосуддя з підстав, не передбачених законом (без участі обвинуваченої її захисника та заставодавця, належним чином не повідомлених, проведено відкрите судове засідання, на якому прийнято рішення про зміну запобіжного заходу підсудній з застави на тримання під вартою; жодне із шести клопотань, поданих протягом чотирьох місяців, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, у зв'язку з вкрай тяжким станом здоров'я підсудної, задоволенні не були); вчинено дії, що дають підстави сумніватись у дотриманні вимог щодо неупередженого розгляду справи (фактично відкритого судового засідання, на якому прийнято рішення про зміну запобіжного заходу підсудній з застави на тримання під вартою не проводилось, оскільки судді в той день не було на робочому місці; копія рішення про зміну запобіжного заходу прийнятого 31 липня 2012 року не видавалась підсудній ні її захиснику, незважаючи на численні клопотання, до квітня 2013 року). Підтвердженням порушення суддею положень процесуального законодавства, на погляд позивача, є відповідь Територіального управління Держаної судової адміністрації в Полтавській області на скаргу захисника. Вважаючи, що дії судді ОСОБА_18 не передбачені жодним законом і є несумісними з високим статусом судді, свідчать про порушення ним суддівської присяги, оскільки порочать звання судді і викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості, незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, і грубо порушують морально-етичні принципи поведінки судді, рішення Комісії від 13 червня 2013 року № 1944/дп-13 необґрунтованим, а відмову у відкритті дисциплінарного провадження безпідставною позивач просить:

- визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 червня 2013 року № 1944/дп-13 про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_18;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарну справу щодо судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_18 за заявами ОСОБА_4 від 30 квітня 2013 року, ОСОБА_6 від 22 квітня та 31 травня 2013 року.

Представник відповідача подала письмові поясненя через канцелярію суду, в яких зазначила, що заявник фактично оскаржує судові рішення від 31 липня 2012 року та від 5 квітня 2013 року Октябрського районного суду м. Полтави по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 369, частиною 2 статті 190, частиною 3 статті 190 частиною 4 статті 190 КК України. Відповідачем були розглянуті скарги позивача, на підставі чого було прийнято рішення № 1944/дп-13 про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_18 Приймаючи рішення, відповідач виходив з того, що обставини, які викладені у скарзі, не можуть слугувати підставами дисциплінарної відповідальності, передбаченими статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Таким чином, Комісія діяла в межах чинного законодавства України, жодних порушень під час розгляду скарги позивача не допущено, його права та інтереси не порушені. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави знаходилась кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 369, частиною 2 статті 190, частиною 3 статті 190 частиною 4 статті 190 Кримінального Кодексу України (справа № 1/554/86/2013).

Октябрський районний суд м. Полтави (суддя ОСОБА_18) постановою від 31 липня 2012 року змінив ОСОБА_6 міру запобіжного заходу з застави на тримання під вартою.

З 9 вересня 2012 року підсудна була оголошена в розшук, а 1 лютого 2013 року затримана працівниками правоохоронних органів та направлена до Полтавського слідчого ізолятора ДПСУ в Полтавській області.

Октябрський районний суд м. Полтави (суддя ОСОБА_18), розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну ОСОБА_6 міри запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, постановою від 5 квітня 2013 року відмовив в його задоволенні.

Адвокат ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_6, звернувся з апеляційною скаргою на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 5 квітня 2013 року, який при попередньому розгляду не прийняв її до провадження.

7 травня 2013 року до ВККС України надійшла скарга ОСОБА_6 від 20 квітня 2013 року (зареєстрована за № 8вк-3223/13), в якій вона просила притягнути суддю Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_18 до дисциплінарної відповідальності відповідно до статтей 83-86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскілки вважає, що суддя прийняв рішення про зміну їй міри запобіжного заходу з застави на тримання під вартою з порушенням процесуального законодавства, а саме: належним чином не повідомив про час розгляду даного питання, що спричинило порушення її прав, прав її захисника і заставодавця; копію відповідного рішення не було надіслано поштою, про яке дізналась 1 лютого 2013 року при затриманні працівниками правоохоронних органів як і про те, що з 9 вересня 2012 року оголошена в розшук, у зв'язку з чим, була позбавлена можливості його оскаржити. В скарзі позивачка також зазначає, що суддя ОСОБА_18 в порушення норм Кримінально-процесуального Кодексу України (1960 року) постановою від 5 квітня 2013 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну їй міри запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, оскільки, була не вмотивована належним чином, при прийнятті відповідної постанови не було досліджено медичний висновок зроблений в Полтавському слідчому ізоляторі УДПСУ в Полтавській області та не враховано реальний стан здоров'я підсудної, який погіршився в судовому засідання, у зв'язку з чим бригадою якої госпіталізовано підсудну. В порушення рішення Європейського суду з прав людини, який висказав свою позицію у справі щодо Луценка, суддя ОСОБА_18, вкотре, 18 квітня 2013 року відхилив клопотання адвоката підсудної про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не надавши жодної оцінки наданих підтверджуючих документів щодо тяжкого, загрозливого життю, стану її організму.

Цього ж дня ОСОБА_6 направила Президенту України Януковичу Віктору Федоровичу та Голові комітету з питань верховенства права та правосуддя Верховної Ради України Ківалову С.В. однакові звернення, в яких, як і в скарзі поданій до Комісії від 20 квітня 2013 року, ставились питання про порушення суддею ОСОБА_18 норм національного та міжнародного законодавства при здійсненні судочинства.

13 травня 2013 року до ВККС України надійшла скарга ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_6) від 30 квітня 2013 року (зареєстрована за № 8вк-3223/13/1), в якій він просив притягнути суддю Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_18 до дисциплінарної відповідальності відповідно до статтей 83-86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки вважає, що судове засідання, на якому була прийнята постанова про зміну ОСОБА_6 міри запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, не проводилось, підсудну, її захисника та заставодавця про час та місце розгляду даного питання не повідомляли, що унеможливило скористатись правом на апеляційне оскарження, а також не вирішено питання застави вартістю 800 000 грн. 00 коп.

8 травня 2013 року супровідним листом вих. № 22/047853-16 за підписом Заступника керівника Управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України Г. Кільовою звернення позивача від 7 травня 2013 року надіслано ВККС України, для розгляду, яке 17 травня 2013 року було зареєстровано Комісією за № 8вк-3220/13/2.

За результатами перевірки скарг вх. № 8вк-3220/13, 8вк-3220/13/1, 8вк-3220/13/2 членом ВККС України Шаргалом В.І. 29 травня 2013 року був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_18 за скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Висновок був мотивований тим, що ВККС України не є органом правосуддя і не вправі втручатись у процес розгляду судових справ. Прийняття процесуальних актів, а також дії суду при розгляді справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише у судовому порядку згідно з процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Крім того, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (часина 1 статті 124, частина 1 статті 126 Конституції України).