ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 240/8787/23
касаційне провадження № К/990/1959/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року (головуючий суддя - Капинос О.В.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Полотнянко Ю.П.; судді: Смілянець Е.С., Драчук Т.О.)
у справі № 240/8787/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Оіл « 999»
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант-Оіл « 999» (далі - ТОВ «Атлант-Оіл « 999», позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2022 року № 00060100710.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 19 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року, позов задовольнив.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що відповідач не довів фактичного порушення платником положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначених в акті перевірки, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного акта індивідуальної дії.
Постановою від 12 лютого 2025 року Верховний Суд скасував рішення судових інстанцій та направив справу на новий розгляд.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виходив з необхідності усунення допущених судами попередніх інстанцій процесуальних недоліків, що полягали у неповному з`ясуванні та оцінці доводів контролюючого органу щодо порядку надання платником податку первинних документів під час проведення податкової перевірки, а також у відсутності належної перевірки причин їх неподання.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи не виконали вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 лютого 2025 року у цій справі, зокрема не перевірили належним чином обставини щодо ненадання позивачем під час проведення податкової перевірки первинних фінансово-господарських документів, які опосередковували спірні господарські операції, та не з`ясували причин їх неподання. Скаржник вказує, що суди безпідставно врахували докази, подані платником податків у судовому процесі, не встановивши, чи надавалися такі документи контролюючому органу під час перевірки або у строки, визначені ПК України, а також не визнали їх недопустимими доказами у розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 22 січня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Атлант-Оіл « 999» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, за результатами якої склав акт від 16 вересня 2019 року № 5782/06-30-07-10/43738082.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 4 248 821,00 грн.
Сервіси для юристів