ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2014 року м. Київ К/9991/14611/11
№К/9991/14611/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., при секретарі: Луцак А.В.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя
на постанову Господарського суду м. Севастополя від 27.05.2010
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011
у справі № 5020-7/165-12/017 Господарського суду м. Севастополя
за позовом Недержавної освітньої установи вищої професійної освіти «Белгородський інженерно-економічний інститут» в особі представництва Недержавної освітньої установи вищої професійної освіти «Белгородський інженерно-економічний інститут»
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м. Севастополя від 27.05.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 12.11.2008 №0000242200/0 та №0000262200/0; стягнуто з Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн., а також витрати на проведення судової економічної експертизи у розмірі 10350,00 грн.
У касаційній скарзі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 03.11.2008 № 7998/10/22-009/26383955/23, про порушення позивачем норм пункту 3.1 ст.3, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 ст.5, пункту 10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: занижено валовий доход на загальну суму 1560657,20 грн. у податковому обліку за ІІ квартал 2005 року - І квартал 2008 року внаслідок того, що до валового доходу не включено доход у цій сумі, отриманий як платежі за навчання студентів та відсотків, отриманих від студентів за переказ коштів до Головного ВУЗу; занижено валові витрати на загальну суму 856001,32 грн. у податковому обліку за ІІ квартал 2005 року - І квартал 2008 року у зв`язку з не відображенням витрат в цій сумі на оплату товарів (послуг), виплати заробітної плати, суми страхових внесків до Фонду соціального страхування. Внаслідок цих порушень податкового обліку занижено податок на прибуток на загальну суму 176163,97 грн. у податковому обліку за ІІ квартал 2005 року - І квартал 2008 року. Крім того, податковим органом встановлені порушення позивачем норм пункту 4.1 ст.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: занижено податкові зобов`язання із податку на додану вартість у загальній сумі 279869,66 грн. у податковому обліку за період з липня 2005 року по березень 2008 року, у зв`язку з не оподаткуванням операцій з надання послуг фізичним та юридичним особам по даті оприбуткування коштів, сплачених за навчання, у касі та/або зарахування коштів на банківський рахунок.
За результатами перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.11.2008: № 0000242200/0 - про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 199154,48 грн., у тому числі, 136611,36 грн. - основний платіж, 62543,12 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0000262200/0 - про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 419804,49 грн., у тому числі, 279869,66 грн. - основний платіж, 139934,83 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
У судовому процесі встановлено, що згідно з рішенням Ради Недержавної освітньої установи вищої професійної освіти «Белгородський інженерно-економічний інститут» (далі - НОУ «БІЕІ») від 28.02.2003 (протокол № 2) було створено Представництво цього навчального закладу у м. Севастополі як відокремлений структурний підрозділ з правочинністю юридичної особи, діючий від імені та за дорученням НОУ «БІЕІ» на території України згідно із законодавством України з урахуванням законодавства Російської Федерації (пункт 1.1 статті першої Положення про Представництво НОУ «БІЕІ»). Вказане представництво зареєстровано на території України Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, про що свідчить додана до матеріалів справи копія свідоцтва про реєстрацію від 17.03.2003 № ПІ-3087 (а.с. 33, т. 1).
У період із ІІ кварталу 2005 року по І квартал 2008 року представництво позивача отримало грошові кошти готівкою та на банківський рахунок у загальній сумі 1560657,20 грн. від студентів та від юридичних осіб як оплату за навчання, сплату відсотків за переказ грошових коштів до Головного ВУЗу та від Головного ВУЗу на витрати представництва. При цьому, як свідчить акт перевірки, представництво вело 2 касові книги для обліку операцій з готівкою у національній валюті України, в першій з яких відображались грошові кошти, які надходили від студентів за навчання з випискою приходних касових ордерів від імені Головного ВУЗу, а у другій ці кошти відображались як надходження коштів від Головного ВУЗу на витрати представництва.
Відповідно до пункту 1.21 ст. 1 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
За визначенням пункту 1.31 цієї статті продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 ст.2 Закону № 334/94-ВР до платників податку на прибуток підприємств включені постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.
Відповідно до пункту 4.1 ст.4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Пунктом 13.1 ст. 13 цього Закону встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Сервіси для юристів