ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" грудня 2016 р. м. Київ К/800/27079/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівВеденяпіна О.А. Олендера І.Я.розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року
у справі №П/811/2528/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоя»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгросоя» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 05 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2014 року №0001072206, дії відповідача щодо коригування в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акту перевірки від 02 червня 2014 року №121/11-23-22-06/38302193, задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань за червень 2013 року у сумі 100 905,67 грн. та податкового кредиту за травень 2013 року у розмірі 9 975,00 грн., за червень 2013 року у розмірі 95 940,30 грн. Також зобов'язав відповідача відновити у підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» задекларовані товариством показники податкових зобов'язань за червень 2013 року у сумі 100 905,67 грн. та податкового кредиту за травень 2013 року у розмірі 9 975,00 грн., за червень 2013 року у розмірі 95 940,30 грн. у розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акту перевірки від 02 червня 2014 року №121/11-23-22-06/38302193. Крім того, присудив позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 255,78 грн.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.
Посадові особи відповідача провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Східопттрейд» за травень 2013 року, ТОВ «Вікторія ЛТД» за червень, липень 2013 року, про що склали акт від 02 червня 2016 року №121/11-23-22-06/38302193, яким встановили порушення позивачем вимог пункту 185.1, пункту 187.1 та пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 100 906,00 грн.; пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Пордаткового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту за травень, червень 2013 року на 105 915,00 грн.; пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2013 року на 9 975,00 грн.
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2014 року №0001072206, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 963,00 грн., з яких 9 975,00 грн. за основним платежем та 4 988,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
На підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення податковим органом зроблено коригування у електронних базах даних податкових показників позивача, шляхом внесення інформації щодо висновків податкової перевірки до електронних баз даних в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок», власником яких є Державна фіскальна служба України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських відносин позивача з контрагентами, відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування позивачем податкового кредиту перевіреного періоду на підставі належним чином складних первинних бухгалтерських документів.
Крім того, за висновками судів протиправними є дії податкового органу щодо внесення інформації за висновками податкової перевірки до електронних баз даних в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок».
З матеріалів справи вбачається, що у перевірений період позивач (покупець) мав господарські відносини з ТОВ «Східопт Трейд» та ТОВ «Вікторія ЛТД» (продавці), фактичне здійснення яких підтверджується наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами. Умовами поставки за вказаними договорами є жмих соєвий та соя.
Господарські взаємовідносини з вказаними контрагентами було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно статуту позивача основним видом його діяльності є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво готових кормів для домашніх тварин, виробництво олії та тваринних жирів, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням кормами для тварин.
Використання отриманої позивачем сої та соєвого жмиху підтверджується договорами купівлі-продажу, наявними в матеріалах справи. Відповідно до наявних договорів позивач продавав олію соєву, макуху соєву іншим суб'єктам господарювання після переробки сої та соєвого жмиху.
Сервіси для юристів