ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" листопада 2015 р. м. Київ К/800/22675/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження з наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" до Чернігівської митниці Міндоходів про скасування рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Чернігівською митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між 26.03.2013 між Компанією «Nicolaus Leather, s.r.o.» (Slovakia) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" (покупець) укладено контракт №01/13 на поставку гольового спилку шкір великої рогатої худоби для виробництва білкових ковбасних і сосисочних оболонок; загальна кількість поставки 2000 тонн. Відповідно до підпункту 2.1. п. 2 Контракту, ціна за одну тонну гольового спилку складає 700 євро. Зміни кількості і вартості гольового спилку можуть погоджуватись сторонами шляхом підписання додаткової угоди.
Підпунктом 6.3 п. 6 контракту від 26.03.2013 №01/13 передбачено, що у випадку розходження товару за якістю, Покупець протягом 72 годин після надходження сировини має направити Продавцю факсом повідомлення про невідповідність сировини за якістю та кількістю, Покупець зобов'язаний надати детальні відомості про виявлені дефекти та про попередню кількість товару, що не відповідає умовам договору, Продавець зобов'язується на протязі 72 годин з моменту отримання рекламації повідомити Покупця чи підлягає товар поверненню за рахунок Продавця або уцінці. Продавець має право самостійно або через свого представника оглянути товар, а також зажадати офіційний висновок Торгової палати.
Актами приймання за якістю гольового спилку від 22, 23 та 29 травня 2013 року №№ 2, 3, 4 відповідно встановлено, що зазначений товар не відповідає умовам Контракту про що позивачем повідомлено Компанію «Nicolaus Leather, s.r.o.» Листами від 22 травня 2013 року №168, від 23 травня 2012 року №169 та від 29 травня 2013 року № 188, від 10 липня 2013 року № 286, від 07 серпня 2013 року № 339.
06.10.2013 між компанією «Nicolaus Leather, s.r.o.» (Slovakia) та позивачем укладено додаткову угоду №04 до контракту від 26.03.2013 №01/13, якою внесено зміни до п. 2.1. Контракту та знижено ціну з 7 жовтня 2013 року до 620 євро.
14.10.2013 позивачем до Митного поста «Прилуки» для митного оформлення подано в електронному вигляді митну декларацію № 102040000/2013/040802 на ввезення товару, а саме, гольового спилку із шиї та боків шкур великої рогатої худоби за контрактною ціною 0,62 євро за 1 кілограм.
У зв'язку з виникненням у органу доходів і зборів сумніву щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, від декларанта додатково витребувано: висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, про що 14.10.2010 декларанту направлено електронне повідомлення, засвідчене електронним цифровим підписом посадової особи митниці.
У зв'язку з ненаданням декларантом додатково витребуваних документів, Чернігівською митницею Міндоходів прийнято рішення від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1, згідно з яким митну вартість товару визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів, які раніше ввозилися позивачем на територію України за митною декларацією від 19.09.2013 №102040000/2013/040688, на рівні 0,74 євро за 1 кілограм.
Вказуючи на протиправність рішення про визначення митної вартості товару від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1, товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" звернулось до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за наявності у органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву щодо достовірності числових значень митної вартості, заявлених декларантом, а також ненадання на вимогу відповідача додаткових документів.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
Сервіси для юристів