ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа №500/4151/25
адміністративне провадження № К/990/23493/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Соколова В.М., Єресько Л.О.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 500/4151/25,
за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_2 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026, постановлену у складі: судді-доповідача Довгої О.І., суддів Запотічного І.І., Шинкар Т.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 далі - відповідач, вч НОМЕР_2 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (вч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 09.12.2024 по 23.12.2024, а також за час його перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, відповідно до довідок ВЛК № 1399 від 23.12.2024 та № 51 від 17.01.2025;
- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (вч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 09.12.2024 по 23.12.2024, а також за час його перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, відповідно до довідки ВЛК № 1399 від 23.12.2024 та довідки ВЛК № 51 від 17.01.2025.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, вч НОМЕР_2 04.12.2025 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2025 апеляційну скаргу вч НОМЕР_2 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 залишено без руху та запропоновано апелянту усунути її недоліки шляхом подання до суду документу про сплату судового збору; підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2026 апеляційну скаргу вч 9937 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №500/4151/26 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12.03.2026 вч 9937 вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №500/4151/26.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2026 визнано неповажними наведені вч 9937 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; апеляційну скаргу вч 9937 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №500/4151/26 залишено без руху. Установлено апелянту строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 визнано неповажними наведені вч 9937 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено у задоволенні клопотання вч 9937 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмолено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою вч 9937 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №500/4151/26, на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, водночас наведені відповідачем причини пропуску такого строку не є поважними.
Як установив суд апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції було складено 04.11.2025, у зв`язку з чим останнім днем його оскарження є 04.12.2025. Водночас апеляційну скаргу вч 9937 подала лише 12.03.2026, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження на понад три місяці.
Надаючи оцінку аргументам вч НОМЕР_2 про те, що строк на апеляційне оскарження був порушений з поважних причин, а саме у зв`язку участю вч 9937 в стримуванні агресії рф, ротацією особового складу, відповідального за юридичний супровід військової частини, суд апеляційної інстанції зазначив, що вч 9937 є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з її боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.
Констатувавши, що інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначив, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, вч 9937 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Сервіси для юристів