ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 240/2673/24
адміністративне провадження № К/990/34884/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (суддя Окис Т.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року (колегія у складі суддів: Граб Л.С., Сторчака В.Ю., Матохнюка Д.Б.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні за 12 років служби;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням з військової служби, обчисливши її розмір за 12 років служби з урахуванням періодів проходження військової служби, які обраховуються в пільговому обчисленні.
Позов мотивовано тим, що відповідач виплатив позивачеві одноразову грошову допомогу при звільненні не в повному обсязі, оскільки розрахував її розмір з календарної вислуги років, а не пільгової.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 20 травня 2025 року, яке залишив без змін Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 серпня 2025 року, відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції мотивував висновки тим, що поняття «умова набуття права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги» і поняття «обчислення розміру одноразової грошової допомоги» є відмінними, адже до складу першого включається як календарна так і пільгова вислуги років, а до складу другого - лише календарна. За обставинами цієї справи позивач, маючи 10 і більше років вислуги, набув право на отримання одноразової грошової допомоги, обчислення розміру якої здійснюється за кожний повний календарний рік служби. Відповідач здійснив нарахування і виплату позивачеві одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 7 років 04 місяці 08 діб календарної служби відповідно до пункту 1 розділу ХХХІІ «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260). Зважаючи на це, суд констатував відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби з урахуванням 5 років пільгового стажу та відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками та залишив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року без змін.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі представник позивача просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року в цій справі й ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Підставою касаційного оскарження заявник указав пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у межах якої зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) та пункт 8 розділу ХХХІІ Порядку №260, зокрема, не врахували висновок з питання застосування зазначених правових норм, викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року в справі №580/2497/21.
Скаржник вважає, що з огляду на зміст наведених правових норм, строк календарної вислуги років для обчислення грошової допомоги при звільненні має бути визначений з урахуванням періодів проходження військової служби, які обраховуються у пільговому обчисленні, а отже, позивач має право на грошову допомогу при звільненні за повні календарні роки служби з урахуванням періодів проходження служби, які зараховуються до календарної вислуги років на пільгових умовах.
Позиція інших учасників справи
У відзиві представник відповідача просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, яку подав представник позивача, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року в цій справі просив залишити без змін. На його переконання, суди попередніх інстанцій розглянули справу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, надали їм належну оцінку та правильно констатували відсутність підстав для задоволення позову.
Рух касаційної скарги
19 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Дубка С.М., яку він подав в інтересах ОСОБА_1 .
Ухвалою від 04 вересня 2025 року Верховний Суд залишив цю касаційну скаргу без руху та установив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків цієї скарги шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, зазначенням того, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
12 вересня 2025 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали від 04 вересня 2025 року від представника позивача надійшла уточнена касаційна скарга.
Сервіси для юристів