ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2026 року
м. Київ
справа №280/1098/25
адміністративне провадження № К/990/54371/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (прийняте суддею-доповідачем Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року (ухвалену колегією суддів у складі: судді-доповідача Добродняк І.Ю., суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 08 листопада 2024 року №34/д, в частині, що стосується непризначення одноразової грошової допомоги позивачці;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 грн, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168), у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким позивачка проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 01 червня 2020 року до дня загибелі (смерті) останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Позов обґрунтовано тим, що позивачка проживала із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак є членом його сім`ї та має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством.
Водночас рішення комісії Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання та фактичну відмову у призначенні допомоги є протиправним, оскільки ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права, зокрема безпідставному висновку про необхідність підтвердження перебування позивачки на утриманні загиблого, що не є обов`язковою умовою для осіб, які звертаються за виплатою як члени сім`ї.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року №34/д, яким вирішено документи позивачки повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні відповідно до згаданого Закону на дату загибелі), що дають право на призначення одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивачки з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168 у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , з яким позивачка спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням правових висновків суду.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою належними та допустимими доказами підтверджено факт проживання з загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а відтак вона є членом сім`ї загиблого та має право на отримання одноразової грошової допомоги. Суд також дійшов висновку, що відповідач протиправно застосував норми матеріального права, зокрема безпідставно вимагав від позивачки підтвердження перебування на утриманні загиблого, оскільки така умова стосується лише осіб, які звертаються за виплатою як утриманці, а не як члени сім`ї. Разом із тим суд зазначив, що прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, у зв`язку з чим належним способом захисту є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням правової оцінки суду, а не безпосереднє зобов`язання здійснити відповідну виплату.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року змінено мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №280/1098/25 з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
6. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зокрема щодо протиправності рішення комісії Міністерства оборони України та необхідності повторного розгляду заяви позивачки, однак помилково визначив мотиви такого висновку.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні правовідносини підлягають регулюванню нормами матеріального права у редакції, чинній на момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, тобто станом на дату смерті військовослужбовця, а тому висновок суду першої інстанції про застосування новішої редакції статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) є неправильним.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що встановлений судовим рішенням факт проживання позивачки із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу має преюдиційне значення та підтверджує її належність до членів сім`ї, а відтак надає право на отримання одноразової грошової допомоги, незалежно від відсутності доказів перебування на утриманні.
З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України є протиправним у зв`язку з формальним підходом до розгляду поданих документів та неповним з`ясуванням обставин справи, проте необхідним є лише коригування мотивувальної частини рішення суду першої інстанції без зміни його резолютивної частини.
Сервіси для юристів