ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/32891/20
адміністративне провадження № К/990/8212/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Желєзного І. В., Жука А. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 (колегія суддів у складі: Кузьмишиної О. М., Грибан І. О., Кобаля М. І.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2021 відкрито провадження у справі.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/32891/20 до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 16.05.2023 о 10 год 30 хв.
Суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з відсутністю фінансування на здійснення відправки поштової кореспонденції, про вказану ухвалу та дату проведення судового засідання позивач повідомлена засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену особисто позивачем у позовній заяві - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Засобами телефонного зв`язку повідомити позивача не вдалося, оскільки за номером телефону « НОМЕР_1 » абонент знаходився поза зоною досяжності, про що судом складено відповідний акт від 09.05.2023.
Згідно з протоколом судового засідання від 16.05.2023, у матеріалах справи містяться відомості про своєчасне повідомлення належним чином позивача про дату, час та місце розгляду справи. Позивач у судове засідання не з`явилася. У зв`язку з першою неявкою позивача суд оголосив перерву у судовому засіданні до 03.07.2023 до 09:00.
Документ в електронному вигляді «Повістка про виклик до суду в адміністративній справі» від 12.06.23 по справі № 640/32891/20 (суддя Панченко Н. Д.) був надісланий одержувачу « ОСОБА_1 » на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки: 12.06.2023. Засобами телефонного зв`язку повідомити позивача не вдалося, оскільки за номером телефону « НОМЕР_1 » абонент знаходився поза зоною досяжності, про що судом складено відповідний акт від 12.06.2023.
Суд першої інстанції також установив, що у судове засідання, призначене на указану дату, позивач належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався. Оскільки будь-яких доказів щодо причин неявок у судові засідання, що призначені на 16.05.2023 та 03.07.2023 позивачем суду не надано, суд дійшов висновку, що позивач двічі поспіль, без поважних причин не прибув у судові засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зважаючи на двічі поспіль неприбуття позивача та\або його представника у судові засідання без існування для цього поважних причин, беручи до уваги, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, зокрема, необхідності з`ясування фактичних обставин справи, зокрема але не виключно, наявності здійснення морального тиску на позивача, допиту свідків, та від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, що, на думку суду, у даному випадку, є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 скасовано, а справу № 640/32891/20 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції й направляючи справу на продовження розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з документів наданих до апеляційної скарги вбачається, що 20.06.2023 позивачкою направлено на адресу Київського окружного адміністративного суду заяву про розгляд справи без участі позивача, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта». Згідно з роздруківкою із сайту Укрпошта вбачається, що поштове відправлення із трекінговим номером № 0209508872310 вручено за довіреністю 26.06.2023. Однак, у матеріалах справи та КП «Діловодство спеціалізованого суду» зазначене клопотання відсутнє та не зареєстроване судом, а тому не було ураховано судом під час прийняття оскаржуваної ухвали, що є підставою для її скасування. Доводи відповідача про те, що із даного поштового відправлення неможливо установити, що саме скеровувалось до суду, адже зміст вмісту такого відправлення можливо встановити лише із цінного листа з описом вкладення, колегія суддів уважала безпідставними. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що КАС не передбачено, які саме категорії поштових відправлень повинна використовувати сторона у справі, що свідчить про можливість використання різних способів поштових відправлень для надіслання процесуальних документів. Із огляду на це, доводи відповідача стосовно недоведення позивачем факту направлення заяви про розгляд справи без участі позивача від 14.06.2023, з підстав відсутності опису його вкладення, суд уважав необґрунтованими. Окрім того, суд апеляційної інстанції установив, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, посилається на акти від 09.05.2023 та від 12.06.2023, якими підтверджується факт неможливості повідомлення позивача про судові засідання засобами телефонного зв`язку, оскільки абонент знаходився поза зоною досяжності. Однак, у матеріалах справи відсутні вищезазначені акти, що свідчить про недоведеність встановлених судом обставин. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погодившись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025, Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 640/32891/20 залишити без змін.
Скаржник наводить доводи про те, що позивачкою (згідно змісту її апеляційної скарги) через громадян України, які поверталися в Україну, а не нею особисто, як зазначив суд, передано заяву для направлення до Київського окружного адміністративного суду. Крім того, указаний факт є сумнівним, оскільки у матеріалах справи така заява відсутня. Також уважає, що копія поштового відправлення, яка була долучена до апеляційної скарги, не може уважатися належним доказом, оскільки з цього відправлення неможливо встановити, що саме скеровувалося до суду першої інстанції, на прохання позивачки, адже зміст вмісту можливо встановити лише з цінного листа з описом вкладення. При цьому відповідач не заперечує, що КАС України не передбачено, які саме категорії поштових відправлень повинна використовувати сторона у справі, але у даному випадку, на його думку, діє принцип доказування, що є суттєвим та впливає на встановлення істини у конкретній справі і вирішення спору між сторонами. Звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні суд констатував, що у матеріалах справи та КП «Діловодство спеціалізованого суду» заява ОСОБА_1 відсутня та не зареєстрована судом першої інстанції, а відтак, указане свідчить про те, що станом на момент прийняття ухвали суду першої інстанції від 03.07.2023 не було жодного підтвердження, що така заява надходила до суду першої інстанції. Отже, у даному випадку, відповідач уважає, що позивачка, яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання не прибула два рази, тобто позивачка свідомо не виявила бажання приймати участь та вирішувати спір, що указує на відсутність її зацікавленості у його розгляді.
Позиція інших учасників справи
Сервіси для юристів