Постанова ВАСУ від 12.03.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року м. Київ К/9991/26706/11

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року та за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 7 травня 2009 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів ІІ групи в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком. В зв'язку з тим, що зазначені виплати були проведені у значно меншому розмірі, позивач 27 березня 2009 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області із заявою про перерахунок призначеної пенсії, але відповідач відмовив у цьому. Просив з урахуванням уточнення позовних вимог зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області призначити позивачу з січня 2009 року пенсію відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених на даний час, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої на даний час, з перерахунком в подальшому.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 7 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області призначити позивачу пенсію відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, станом на 1 січня 2009 року та додаткову пенсію відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» станом на 1 січня 2009 року в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з подальшим перерахунком розміру пенсії у зв'язку із змінами розміру мінімальної пенсії за віком.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області задоволено частково. Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 7 травня 2009 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з інвалідності та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2009 року по 1 квітня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить змінити постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону № 796-XII (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Проте підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частини третю та четверту статті 54 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до змісту яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, зокрема, по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження, зокрема, по IІ групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема, по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI статтю 50 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи - у розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто законами України про Державний бюджет на відповідні роки.

Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідні роки, а не розміри твердих сум, що установлені постановами Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 13 липня 2004 року № 894) та «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530.

В доводах касаційної скарги позивач вказує на те, що апеляційний суд у своєму рішення зазначив період нарахування та виплати пенсії, а саме: з 1 січня 2009 року по 1 липня 2009 року, тобто обмежив його право на отримання пенсії в подальшому.

Пунктом 7 частини першої Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI (набрав чинності 19 червня 2011 року) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.