ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2015 року м. Київ К/800/55119/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Юрченко В.П.,
за участю секретаря Загороднього А.А.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Інспекція)
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2013
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014
у справі № 814/2353/13-а
за позовом публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" (далі - Товариство)
до Інспекції, спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі - СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (далі - Управління)
про визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Товариства - не з'явились,
Інспекції - Волошиної А.О.,
СДПІ - не з'явились,
Управління - не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про: визнання протиправною бездіяльності СДПІ та Інспекції, що полягає у ненаданні Управлінню висновку про суму ПДВ у розмірі 1 250 391,06 грн., яка підлягає відшкодуванню позивачеві з бюджету; визнання протиправною бездіяльності Управління щодо невиплати позивачеві зазначеної суми бюджетного відшкодування; також позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства вказану бюджетну заборгованість.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність названих органів державної податкової служби, яка виявилася у неподанні Управлінню висновку про суму ПДВ, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства; відповідну суму стягнуто на користь позивача; в решті позову відмовлено.
Судові рішення зі справи мотивовані тим, що право платника на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету підтверджено судовим рішенням зі справи № 543/08/5016, а тому відмова Інспекції надати висновок про необхідність відшкодування цієї суми з бюджету на користь позивача є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, що призвела до виникнення перед платником бюджетної заборгованості.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що до закінчення перегляду рішень зі справи № 543/08/5016 процедура судового оскарження податкового повідомлення є незавершеною, а тому на час вирішення даного спору податковим органом не було допущено протиправної бездіяльності.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги Інспекції з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства з питань отримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008, оформленої актом від 11.07.2008 № 554/36/01373890, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.07.2008 № 00008236/0, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 866 994 грн. із застосуванням 383 397,06 грн. штрафних санкцій.
Вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано за результатами його оскарження Товариством у судовому порядку (згідно з постановою господарського суду Миколаївської області у справі № 6/543/08, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013). Втім на вимогу позивача списані з його рахунку кошти за вказаним податковим повідомленням-рішенням Товариству повернуто не було.
До 01.01.2011 порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, був врегульований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Так, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Сервіси для юристів