ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" серпня 2016 р. м. Київ К/800/56472/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Розваляєвої Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом Сумського обласного військового комісаріату до Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю про скасування вимог,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року Сумський обласний військовий комісаріат (далі - Сумський ОВК) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю (далі - Управління), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати неправомірною та скасувати вимоги Управління, викладені в аудиторському звіті від 7 лютого 2014 року № 234/1/31/6 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Сумського ОВК за період з 29 серпня 2011 року по 9 січня 2014 року щодо відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 98 453,93 грн.;
- визнати неправомірними та скасувати вимоги абзацу 3 пункту 2 розділу 3 «Аудиторський звіт» до аудиторського звіту про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Сумського ОВК за період з 29 серпня 2011 року по 9 січня 2014 року від 7 лютого 2014 року № 234/1/31/6 щодо неправомірного відшкодування податку з доходів фізичних осіб на суму 98 453,93 грн.;
- визнати неправомірною та скасувати вимогу, викладену у висновку Управління на коментарі від 25 лютого 2014 року № 697 до аудиторського звіту від 7 лютого 2014 року № 234/1/31/6, які затверджені 6 березня 2014 року начальником Управління полковником Чередниченком О.П., щодо виконання (впровадження) рекомендацій вказаного аудиторського звіту.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання неправомірним та скасування вимог Управління, викладених в аудиторському звіті від 7 лютого 2014 року № 234/1/31/6 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Сумського ОВК за період з 29 серпня 2011 року по 9 січня 2014 року щодо відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 98 453,93 грн. та в частині визнання неправомірним та скасування вимог абзацу 3 пункту 2 розділу 3 «Аудиторський звіт» до аудиторського звіту про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Сумського ОВК за період з 29 серпня 2011 року по 9 січня 2014 року від 7 лютого 2014 року № 234/1/31/6 щодо неправомірного відшкодування податку з доходів фізичних осіб на суму 98 453,93 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, адміністративний позов Сумського ОВК задоволено. Визнано неправомірною вимогу про зобов'язання Сумського ОВК виконати пункт 2 розділу IV рекомендацій аудиторського звіту від 7 лютого 2014 року № 234/1/31/6 про прийняття рішення щодо відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 98 453,93 грн., викладену у висновку Управління на коментарі від 25 лютого 2014 року № 697 до аудиторського звіту від 7 лютого 2014 року.
Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Таким чином, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволеного позову.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 КАС України у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 9 січня 2014 року по 7 лютого 2014 року аудиторською групою Управління було проведено дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності Сумського ОВК, за результатами якого складено аудиторський звіт від 7 лютого 2014 року № 3234/1/31/6.
Під час аудиторського дослідження встановлено, що 17-ти колишнім військовослужбовцям було виплачено грошове забезпечення та компенсовано утриманий з нього податок з доходів фізичних осіб вже після дня виключення їх із списків особового складу Сумського ОВК. При цьому, фінансові зобов'язання реєструвались у державній казначейській службі після звільнення військовослужбовців, в день проведення розрахунків.
У зв'язку з викладеним відповідач зробив висновок про те, що податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 98 453,93 грн. був відшкодований з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки відшкодування вказаного податку громадянам України, які не належать до категорії громадян, зазначених у статті 168 Податкового кодексу України (не військовослужбовці), чинним законодавством не передбачено. Також в зазначеному звіті відповідачем було рекомендовано позивачу в термін до 4 березня 2014 року прийняти рішення щодо відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 98 453,93 грн.
Не погоджуючись із вказаними висновками аудиторського звіту Сумським ОВК 25 лютого 2014 року були направлені до Управління відповідні коментарі № 697. Висновком на зазначені коментарі, затвердженим начальником Північно - Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю 6 березня 2014 року, встановлено, що рекомендації внесені в аудиторській звіт, є обґрунтованими і підлягають виконанню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невиконання Сумським ОВК аудиторського звіту в частині відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 98 453,93 грн. може призвести до реалізації результатів аудиторських завдань визначених розділом X порядку. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив, що рекомендації відповідача, у цьому випадку носять характер вимоги і підлягають виконанню. Невиконання рекомендацій, які носять характер вимоги, викладені у аудиторському звіті, може привести до настання зазначених у вищезазначеному порядку наслідків (відповідальності). Отже, суд апеляційної інстанції відхилив твердження відповідача про те, що висновки та коментарі, у цьому випадку не можуть породжувати, змінювати або припиняти права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Водночас, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимога щодо виконання рекомендацій, внесених в аудиторській звіт за встановленими по справі обставинами, може бути окремим предметом розгляду в судовому порядку.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій у зв'язку з наступним.
Наказом Міністерства оборони України від 14 листопада 2012 року № 753 «Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту та затвердження порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України» (далі - Порядок №753), затверджено порядок проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 7.3 Порядку № 753 офіційними документами є аудиторський звіт та довідка. Аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації щодо діяльності підконтрольного суб'єкта залежно від характеру виявлених проблем.
Приписами пункту 7.17 Порядку № 753 визначено, що у разі якщо за результатами обговорення відповідальний за діяльність не погоджується з аудиторськими доказами, висновками та/або рекомендаціями, він письмово зазначає про це при підписанні офіційного документа та протягом 15 робочих днів надає керівнику аудиторської групи через керівника підрозділу Служби обґрунтовані коментарі за своїм підписом.
Сервіси для юристів