ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" червня 2014 р. м. Київ К/800/53417/13
Вищий адміністративний суд України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Кочана В.М.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 6 грудня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (далі - Управління) про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, а саме період її роботи з 18 березня 1998 року по 1 липня 2005 року зарахувати до стажу у подвійному розмірі та сплатити їй заборгованість по пенсії.
Позов обґрунтовано тим, що в травні 2012 року вона звернулась до Управління із заявою про призначення їй пенсії за віком. В червні 2012 року їй була призначена пенсія за віком, проте при проведенні розрахунку пенсії відповідач в порушення вимог статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) не зарахував в подвійному розмірі її роботу в комунальній установі «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» за період з 18 березня 1998 року по 1 липня 2005 року.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 6 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсій із зарахуванням подвійного розміру стажу її роботи в комунальній установі «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» за період з 15 серпня 2003 року по 1 липня 2005 року. Після проведення перерахунку пенсії зобов'язано Управління здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 різницю між встановленою та перерахованою пенсією.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 14 травня 2012 року звернулась із заявою до Управління про призначення їй пенсії за віком. На підставі вказаної заяви та доданих документів позивачу з 30 квітня 2012 року було призначено пенсію за віком.
В червні 2012 року ОСОБА_2 подала до відповідача заяву про проведення перерахунку пенсії із зарахуванням до стажу у подвійному розмірі її роботу в комунальній установі «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» з 18 березня 1998 року по 1 липня 2005 року.
Управління відмовило позивачу в задоволенні вказаної заяви, мотивуючи тим, що на працівників будинків дитини дія статті 60 Закон №1788-XII не поширюється.
Так, ОСОБА_2 в період з 18 березня 1998 року по 1 липня 2005 року працювала в комунальній установі «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» на посаді вихователя.
Наказом відділу охорони здоров'я Облвиконкому №10 від 10 січня 1990 року будинок дитини №3 м. Одеси був перепрофільований в спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 для дітей з порушенням нервової системи і психіки.
Згідно з Положенням про будинок дитини, затвердженого управлінням охорони здоров'я м. Одеси від 1 вересня 1998 року психоневрологічний будинок дитини №3 є спеціалізованим будинком для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, з вадами фізичного та розумового розвитку (ІІІ-У груп здоров'я) віком від народження до чотирьох років, в тому числі з органічним ураженням нервової системи та порушенням психіки, з органічним ураженням центральної нервової системи, в тому числі з дитячим церебральним паралічем без порушення психіки, тощо.
З наведеного вбачається, що правильними є висновки судів, що будинок дитини, в якому працювала позивач, відноситься до спеціалізованого закладу охорони здоров'я з наданням допомоги дітям сиротам, в тому числі із наданням психіатричної допомоги, а тому посилання відповідача на те, що комунальна установа «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» не відноситься до закладу охорони здоров'я з наданням психіатричної допомоги є безпідставними.
Що стосується дати, з якої позивачу необхідно зарахувати стаж у подвійному розмірі, то колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 60 Закону №1788-ХІІ в редакції від 10 липня 2003 року передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Вищезазначені зміни набирали чинності 15 серпня 2003 року, а тому у разі звернення особи (виникнення права на пільгову пенсію) за призначенням пенсії після 15 серпня 2003 року, період роботи у визначених статтею 60 Закону №1788-ХІІ закладах, зараховується до стажу роботи в подвійному обчисленні, незалежно від того, коли особа працювала у цих закладах.
Оскільки ОСОБА_2 безперервно працювала в комунальній установі «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» на посаді вихователя з 18 березня 1998 року по 1 липня 2005 року, в тому числі в період дії статті 60 Закону №1788-ХІІ в редакції від 10 липня 2003 року, тому необхідно зарахувати у подвійному розмірі весь період роботи позивача за вказаною професією.
Аналогічне вирішення питання щодо зарахування періодів роботи особи на пільгових умовах незалежно від дати внесення до Списків №1 і №2 передбачено також Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383.
Отже, суди неправильно відмовили ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог за період з 18 березня 1998 року по 14 серпня 2003 року.
Сервіси для юристів