ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2026 року
м. Київ
справа №560/4404/25
адміністративне провадження № К/990/8398/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року (постановлене суддею-доповідачем Тарновецьким І.І.), та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів Моніча Б.С., Білої Л.М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якій просив
- визнати протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713);
- зобов`язати Управління перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713 з 01 липня 2021 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відмова відповідача у виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713 є протиправною.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року, позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність у позивача права на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить Верховний Суд скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 90, 122, 123, 240, 242 КАС України.
7. Скаржник звертає увагу Суду на те, що позивач звернувся до суду лише 20 березня 2025 року, оскаржуючи дії щодо нарахування виплат з 01 липня 2021 року, чим значно пропустив встановлений законом шестимісячний строк. На думку скаржника, пенсія є щомісячним платежем, тому про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися безпосередньо з моменту отримання виплати у меншому розмірі, а триваюча пасивна поведінка не є поважною причиною пропуску строку.
8. Крім того, скаржник вважає, що суди безпідставно не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
9. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а зазначено, що норми статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
10. У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга надійшла до Суду 24 лютого 2026 року.
Сервіси для юристів