ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/20829/25
касаційне провадження № К/990/51375/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі - Управління) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 (суддя Скупінська О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді - Федусик А.Г., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» (далі - Товариство) до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправним та скасування розпорядження,
УСТАНОВИВ:
27.06.2025 до подання позову Товариство звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження (рішення) Управління №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025 про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990208202500017 діє з 27.03.2025 безстроково, про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі сидром та пері (без додавання спирту) на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990209202100043 діє до 29.04.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування Розпорядження (рішення) №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025.
В обґрунтування вимог вказаної заяви Товариство вказувало про очевидну протиправність рішення, що зумовлене його прийняттям раніше строків, визначених частиною четвертою статті 46 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Заявник також наголошував, що анулювання ліцензій Товариства позбавить його можливості здійснювати господарську діяльність, а оформлення нових ліцензій потребує значного часу та фінансових коштів, з огляду на що без вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства до набрання судовим рішенням законної сили та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, зупинення/анулювання/ припинення дії ліцензій, виданих Товариству, призведе до фактичного зупинення роботи підприємства, адже це є основним та єдиним видом господарської діяльності підприємства, який він може здійснювати на підставі ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990208202500017 діє з 27.03.2025 та реєстраційний номер 990209202100043 діє з 29.04.2021 до 29.04.2026. Зазначені обставини, в свою чергу, зумовлять неможливість виплати заробітної плати працівникам, яких на Товариству обліковуються 49 осіб, у розмірі 8081296,00 грн, зупинить виплату податків та інших обов`язкових зборів та платежів, що призведе до недотримання Державним бюджетом України приблизно 3454246,95 грн. щомісячно. Крім того, заявник посилався на те, що у Товариства наявні господарські зобов`язання перед контрагентами в межах України та з нерезидентами. Обсяг кредиторської заборгованості, яка щомісячно погашається Товариством, становить близько 25000000,00 грн, що підтверджується Довідкою про склад кредиторської заборгованості за вих. №25/06-2025 від 06.06.2025. Зупинка господарської діяльності Товариства призведе до прострочення погашення кредиторської заборгованості, а це, в свою чергу, до штрафних санкцій, ще більших витрат та негативно вплине на ділову репутацію Товариства.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.06.2025, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025, заяву Товариства задовольнив: зупинив дію рішення Управління №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявник позбавлений здійснення господарської діяльності не в одній господарській одиниці, а в ряді інших господарських одиницях, та різними видами діяльності і за різними адресами, що несе ризик суттєвих негативних економічних наслідків для Товариства, які складно відновити, або неможливо у повній мірі. Оскільки правомірність прийнятого рішення про припинення дії ліцензії щодо позивача підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на тимчасове збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, в тому числі і трудовому колективу внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення судом рішення у справі щодо оскарження рішення Управління про припинення дії ліцензій та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, суд вказав, що під час ухвалення рішення про забезпечення позову суд повинен обов`язково враховувати вплив такого заходу на загальнодержавні інтереси. Загальнодержавними інтересами у цій справі є повнота оподаткування таких операцій, а також своєчасна сплата податків до державного та місцевих бюджетів під час воєнного стану. У випадку забезпечення позову, заявник продовжить здійснювати господарську діяльність та сплачувати податки до бюджету, що забезпечить фінансування економіки держави та територіальних громад в умовах воєнного стану. Не менш важливим для платника податку в умовах воєнного стану є збереження кадрових питань (трудового колективу).
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга вмотивована тим, що оскаржувані рішення контролюючого органу не містить очевидних ознак протиправності, що надавало би можливість суду зупиняти їх дію.
Крім того, на переконання скаржника, Товариство не навело достатніх доводів на обґрунтування поданої заяви та не надало належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння його правам, свободам та інтересам, до ухвалення рішення у справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. У оскаржуваних судових рішеннях відсутні висновки, які б ґрунтувалися на очевидних та беззаперечних доказах та свідчили про настання для Товариства певних незворотних наслідків, які можуть настати у зв`язку із незастосуванням заходів забезпечення позову. Управління звертає увагу на те, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень висновків, що викладені Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 по справі №420/5553/18, від 30.09.2019 по справі №640/868/19, від 21.11.2018 року по справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 по справі № 826/10936/18, від 11.12.2019 у справі № 826/16216/18 та від 23.01.2020 у справі №640/1945/19, від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 11.08.2021 у справі №380/11600/20, від 04.08.2022 № 420/21952/21, від 19.10.2023 № 440/9568/22, від 14.01.2025 № 580/9027/24, від 13.03.2025 №160/27307/24, від 09.04.2025 № 160/26885/24, від 02.04.2025 № 160/28383/24.
Верховний Суд ухвалою від 16.12.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.05.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 06.05.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ключовим питанням під час касаційного перегляду справи є перевірка дотримання апеляційним судом вимог статей 150 - 154 КАС України в контексті наявності/відсутності підстав для забезпечення позову у цій справі, з урахуванням фактичних обставин і предмета позовних вимог, у спосіб, обраний позивачем і застосований судами попередніх інстанцій.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Сервіси для юристів