ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" травня 2016 р. м. Київ К/800/38705/15
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представників позивача Гончаренка О.Л., Приліпа М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року
у справі № 826/2518/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Крокус Трейд»)
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві)
про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Крокус Трейд» звернулось у лютому 2015 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, у якому просило:
визнати протиправними дії відповідача щодо призначення і проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року;
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.01.2015 року № 175 «Про проведення документальної позапланової перевірки TOB «Крокус Трейд» (код ЄДРПОУ 38760975)» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року;
визнати протиправними дії відповідача щодо визнання в акті від 30.01.2015 року № 49/26-57-22-01-10/38760975 «Про результати проведення документальної позапланової перевірки TOB «Крокус Трейд» (код ЄДРПОУ 38760975) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року» безтоварними задекларованих операцій позивача за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року;
визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до облікової картки платника податків позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригувань до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншої інформації, внесеної у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року;
зобов'язати відповідача вилучити з облікової картки платника податків позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригування до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншу інформацію, внесену у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем на підставі пп. 78.12 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.01.2015 року № 49/26-57-22-01-10/38760975, у якому зазначено, що позивачем завищено суму податкового зобов'язання за перевіряє мий період у розмірі 2 366 926,00 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період та визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність призначення та не надано доказів щодо наявності підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Крім того, суди посилаються на наявні в матеріалах справи довідки, складені відповідачем за результатами проведення позапланових перевірок від 02.12.2014 року № 413/26-57-22-04/38760975, в якій встановлено відсутність порушень вимог законодавства зі сторони позивача за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року та з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, а також від 27.10.2014 року № 509/26-57-22-04/38760975, у якій зазначено відсутність порушень вимог законодавства зі сторони позивача за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року та з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. Щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до облікової картки платника податків позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригувань до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншої інформації, внесеної у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період та зобов'язання відповідача вилучити цю інформацію, то суди попередніх інстанцій також вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлених показників податкового кредиту або в обліковій картці платника податків, інших існуючих баз даних ДФС податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, мас право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.
Сервіси для юристів