ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/7832/20
касаційне провадження № К/9901/33371/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Єгорова Н.М., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з позовами до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.01.2020 №0000055311 та від 27.03.2020 №000199531.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 18.05.2020 об`єднав в одне провадження адміністративні справи № 640/7832/20 та № 640/7913/20.
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що ним правомірно застосовано нульову відсоткову ставку податку при виплаті дивідендів за період, який перевірявся, оскільки він виконав всі вимоги пункту 3 (і) статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 для застосування нуль відсоткової ставки податку, оскільки компанія-нерезидент «Koninklijke Bunge B.V.» (Нідерланди) володіє 100 відсотками корпоративних прав позивача (більше, ніж 50 відсотків як того вимагає Конвенція) та 06.09.2016 було здійснено інвестицію в розумінні Конвенції - направлено частину прибутку підприємства позивача у сумі 23795600,00 грн (888226,95 дол. США) на збільшення статутного капіталу Товариства (більше, ніж 300 тис. дол. США, як того вимагає Конвенція). Позивач вказує, що законодавство України не передбачає іншого джерела збільшення статутного капіталу ніж майно, яке належить учаснику Товариства, збільшення статутного капіталу позивача було проведено та зареєстровано у встановленому законом порядку та підтверджується документально. Крім того, відповідач не звертався до суду з позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Також позивач зазначив, що висновком експертизи, яка була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підтверджено, що позивач при виплаті дивідендів правомірно застосовував нульову відсоткову ставку податку на прибуток іноземних юридичних осіб. В розглядуваному випадку збільшення статутного капіталу позивача відбулось за рахунок розподілення нерозподіленого прибутку на користь учасника «Koninklijke Bunge B.V.». Правильність та законність валютних операцій позивача з виплати нерезиденту дивідендів із застосуванням нуль відсотків ставки податку контролювалась банком під час здійснення валютного контролю при виплаті дивідендів.
Крім того, Товариство посилалося на неправомірність проведеної перевірки позивача, результати якої були оформлені актом від 09.12.2019 № 8/28-10-53-11/25380435, на підставі висновків якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, оскільки Товариство не було своєчасно включене до річного плану-графіка на 2019 рік, тоді як статті 77 Податкового кодексу України передбачає формування плану-графіка податкових перевірок на увесь рік і не передбачає права контролюючих органів на внесення змін/доповнень/коригувань до такого плану-графіка протягом року, на який такий план було затверджено.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15.02.2021 у задоволенні позову відмовив повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку платника було проведено контролюючим органом правомірно, оскільки позивач був включений до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік у вересні 2019 року, що підтверджується наданим відповідачем документом з назвою «Коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 09 місяць 2019 року (тип коригування: включення до плану-графіку)».
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки компанія-нерезидент "Koninklijke Bunge B.V." (Нідерланди) володіє 100 відсотками статутного капіталу позивача, позивач надав довідки щодо резидентності "Koninklijke Bunge B.V." (Нідерланди), то до суми дивідендів застосовується пільгова ставка податку у розмірі 5 відсотків, як це передбачено частиною 2 пункту b) статті 10 Конвенції. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.08.2021 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 №0001995311 в частині збільшення зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов`язанням в сумі 126857289,99 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 31714322,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив повністю.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції врахував, що статутний капітал позивача було збільшенню в ІІІ кварталі 2016 року, тому контролюючим органом правомірно збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов`язанням у сумі 5424096,15 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1356024,04 грн., тоді як починаючи з 4 кварталу 2016 року Товариство правомірно застосовувало нуль відсоткову ставки податку при виплаті дивідендів, з огляду на те, що позивач виконав всі вимоги пункту 3 (і) статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995.
Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.01.2020 №0000055311 в силу вимог статті 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є відкликаним контролюючим органом та не несе за собою жодних правових наслідків для платника податку, а тому й відсутнє порушене право позивача, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність проведення контролюючим органом перевірки з підстав того, що платник був включений до плану-графіку документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік у вересні 2019 року, що підтверджується наданим відповідачем документом з назвою "Коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 09 місяць 2019 року (тип коригування: включення до плану-графіку)".
Товариство, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в цій частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка передбачає право на касаційне оскарження, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі скаржник посилається га неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 826/11217/18, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18.
Скаржник доводить протиправність проведеної відповідачем перевірки, оскільки така перевірка не була передбачена графіком перевірки, відтак висновки за наслідками такої перевірки, на його думку, є протиправними і необґрунтованими. Вважає, що незалежно від допуску платником до перевірки контролюючого органу, такі висновки є протиправними, оскільки порушений порядок проведення перевірки, визначений вимогами статей 75, 77, 81 ПК України.
Крім того, позивач доводить, що ним правомірно застосовано нульову відсоткову ставку податку при виплаті дивідендів, оскільки він виконав всі вимоги пункту 3 (і) статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 для застосування нуль відсоткової ставки податку, оскільки компанія-нерезидент «Koninklijke Bunge B.V.» (Нідерланди) володіє 100 відсотками корпоративних прав позивача (більше ніж 50 відсотків як того вимагає Конвенція) та 06.09.2016 було здійснено інвестицію в розумінні Конвенції - направлено частину прибутку підприємства позивача у сумі 23795600,00 грн (888,2 тис. дол. США) на збільшення статутного капіталу позивача (більше ніж 300 тис. дол. США, як того вимагає Конвенція). Позивач вказує, що законодавство України не передбачає іншого джерела збільшення статутного капіталу ніж майно, яке належить учаснику Товариства, збільшення статутного капіталу позивача було проведено та зареєстровано у встановленому законом порядку та підтверджується документально. Крім того, відповідач не звертався до суду з позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Також позивач зазначив, що положення пункту 3 (і) статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 підлягали застосуванню з дня, наступного за днем, в якому були виконані умови для застосування цієї Конвенції без прив`язки до будь-яких календарних періодів (в тому числі 3 кварталу 2016 року (квартал здійснення інвестиції), чи 4 квартал 2016 року.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.09.2021 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в частині, в якій судом апеляційної інстанції відмовлено у позові, просив касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції у цій частині залишити без змін.
Сервіси для юристів