ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" грудня 2015 р. м.Київ К/800/21335/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування припису та претензій,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» звернулось з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати п.1 припису від 30 липня 2014 року №546-06 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для забору підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці,6 в селі Суховоля;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування збитків у сумі 893894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;
- визнати протиправною та скасувати вимогу у формі претензії від 12 серпня 2014 року №157 про нарахування збитків у сумі 893894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;
- визнати протиправною та скасувати вимогу у формі претензії від 12 серпня 2014 року №156 про нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на ст.23 Кодексу України про надра, зазначав про відсутність у нього обов'язку щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами); вказував, що відповідач, здійснюючи контроль за наявністю спеціального дозволу на користування надрами, діяв поза межами владних повноважень, оскільки представник не був уповноважений проводити перевірку на відповідність дотримання законодавства про надра; стосовно забору підземних прісних вод у період з 22 жовтня 2013 року по 06 травня 2014 року позивач зазначив, що ним вживались відповідні дії щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування, однак, з причин, що не залежали від нього, дозвіл було отримано лише 06 травня 2014 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано п.1 припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 30 липня 2014 року №546-06; визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування збитків у сумі 893894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства; визнано протиправною та скасовано вимогу відповідача у формі претензії від 12 серпня 2014 року №157 про нарахування збитків у сумі 893894,40 грн. заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна екологічної інспекції у Львівській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що перевіркою встановлено використання позивачем води із свердловини для виробничих потреб, а тому Держекоінспекцією правомірно зобов'язано приписом від 30 липня 2014 року №546-06 отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, розраховано розмір збитків та виставлено претензію про відшкодування збитків за забір води без спеціального дозволу на користування надрами.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» у поданих запереченнях зазначає про безпідставність посилань відповідача на порушення ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, оскільки вказаними нормами регулюється порядок надання надр у користування для видобування та обмеження щодо кількості видобування води на добу. Він проводить забір води на підставі дозволу на спеціальне водокористування, порушень щодо обсягів видобування підземних вод, передбачених ст.23 Кодексу України про надра, відповідачем не встановлено. Просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04 листопада 2011 року №429, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за 1347/20085 (далі - Положення №429), Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію відповідної області.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (п.4.2 Положення №429).
Згідно п.п.6.4, 6.7, 6.11 та 6.17 Положення №429 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до ч.ч.6, 7, 8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлені порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Сервіси для юристів