ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2014 року м. Київ К/800/27244/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (головуючий),
Бутенка В.І.,
Весельської Т.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці (далі - УМВС) про визнання незаконними та скасування наказу і рішення атестаційної комісії про переміщення на нижчу посаду, за касаційною скаргою представника УМВС на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив скасувати наказ УМВС від 29 листопада 2013 року № 487 о/с та рішення атестаційної комісії від 29 жовтня 2013 року про переміщення його на нижчу посаду.
Посилався на незаконність оскаржуваних рішень, тому що підстав до зняття його із займаної посади і переведення на нижчу не було.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Донецький апеляційний адміністративний суд рішенням від 28 квітня 2014 року постанову окружного суду скасував та ухвалив нову про задоволення позову. Скасовано рішення атестаційної комісії УМВС від 29 жовтня 2013 року та наказ УМВС від 29 листопада 2013 року № 487 о/с.
У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить постанову цього суду скасувати і ухвалити нову про відмову в задоволенні позову. Вказує на те, що переміщення позивача здійснено правомірно, атестація проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом УМВС від 29 листопада 2013 року № 487 о/с, який є предметом оскарження, майора міліції ОСОБА_4 переміщено з посади заступника начальника сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Донецьк на посаду старшого оперуповноваженого по боротьбі з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Маріуполь.
Підставою до прийняття зазначеного рішення стали результати атестаційної комісії від 29.10.2013 року, відповідно до яких ОСОБА_4 не відповідає займаній посаді, у зв'язку з низькими показниками оперативно-службової діяльності та неналежним і безвідповідальним ставленням працівників очолюваного ним підрозділу до службових обов'язків.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із законності прийнятих рішень, оскільки не було допущено порушень в порядку проведення атестації та переміщення позивача на нижчу посаду.
Апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність обставин, які б давали підстави до переміщення позивача.
Висновок апеляційного суду в частині незаконності переміщення ОСОБА_4 на нижчу посаду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.
За правилами, передбаченими підпунктами «г» пунктів 42, 45 Положенням про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться за службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей;
При цьому, відповідно до пункту 4.11 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22 березня 2005 року №181, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року №559/10839 (далі - Інструкція), такими, що не відповідають займаним посадам, визнаються працівники, які мають хоча б один з таких недоліків: низькі показники оперативно-службової діяльності; не забезпечують належним чином доручену ділянку роботи; не приділяють уваги підвищенню знань та професійної майстерності, бойової і фізичної підготовки; склали заліки зі службової та бойової підготовки на оцінку "незадовільно"; порушують порядок і правила, установлені чинним законодавством України, присягою, статутами, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України і наказами начальників органів внутрішніх справ, що видаються в межах їх повноважень.
ОСОБА_4 переміщено із займаної посади у зв'язку з низькими показниками оперативно-службової діяльності, зокрема, в поточному році ним не встановлювалося конфіденційне співробітництво, відсутня інформація щодо осіб або групи осіб, які готуються до вчинення злочинів, не заводилися оперативно-розшукові справи «Захист».
Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, представником відповідача, з посиланням на нормативні акти, не доведено, які показники оперативно-службової діяльності є достатніми для нормальної роботи, якими правовими актами (функціональними обов'язками) вони визначаються, адже відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Навпаки, зі змісту довідки про результати оперативно-службової діяльності ОСОБА_4 відповідає займаній посаді. За час служби в лінійному відділі зарекомендував себе з позитивної сторони, дисциплінований працівник, у службовій діяльності суворо дотримується вимог законодавства та інших актів, що регламентують діяльність органів ОВС України. Спільно з працівниками сектору карного розшуку постійно приймає участь у відпрацюванні найбільш криміногенних дільниць території обслуговування з метою виявлення та розкриття злочинів.
З урахуванням зазначених обставин та норм права, переміщення позивача на нижчу посаду не відповідає вимогам закону, тому рішення апеляційного суду в цій частині є законним
Однак суд апеляційної інстанції припустився помилки при винесення рішення про скасування висновку атестаційної комісії. Виходячи зі змісту положень, передбачених пунктами 4.11- 4.15 Інструкції, висновок атестаційної комісії носить рекомендаційний характер, а отже не може бути окремим предметом оскарження, тому відповідно до статті 225 КАС України постанова суду в цій частині підлягає зміні, оскільки є помилковим тільки в цій частині.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Сервіси для юристів