ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" листопада 2016 р. м. Київ К/800/36287/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Мороза В.Ф.,
суддів: Донця О.Є.
Голяшкіна О.В.
за участю секретаря судового засідання - Слободян О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» та Державної служби інтелектуальної власності України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі
за позовом Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнське агентство авторських прав» та Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнське агентство з авторських та суміжних прав» (надалі разом - громадські організації)
до Міністерства освіти ті науки України (надалі - Міністерство)
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Державної служби інтелектуальної власності України (надалі - Державна служба), Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» (надалі також - Об'єднання підприємств), Міністерства юстиції України
про скасування наказу,
в с т а н о в и л а:
Громадські організації звернулись з позовом про визнання нечинним та скасування наказу Міністерства освіти та науки України №1249 від 30 серпня 3013 року «Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05 вересня 2013 року № 1528/24060, а також зобов'язання Міністерство освіти і науки України здійснити дії щодо державної реєстрації втрати чинності зазначеного наказу.
В обґрунтування позову вказали на невідповідність оскаржуваного наказу нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, зокрема Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та встановлення відмінного від них порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм із одночасним введенням документів дозвільного характеру. Крім того послались на те, що наказ прийнятий з перевищенням повноважень Міністерства, вказавши, що останнє не наділене повноваженнями щодо врегулювання правовідносин у сфері визначення уповноважених організацій (правовідносин у галузі інтелектуальної власності).
Погодившись з доводами позивачів, Окружний адміністративний суд міста Києва від 21 січня 2014 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним та нечинним наказ Міністерства № 1249 від 30 серпня 2013 року, а в решті позову відмовив. Апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2014 року зазначене рішення залишив без змін.
Не погодившись з рішенням судів попередніх інстанцій, Об'єднання підприємств та Державна служба звернулись з касаційними скаргами, у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. При цьому вважають, що оскаржуваний наказ прийнятий Міністерством в межах повноважень та відповідає нормативним актам, які регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності.
Наказом Міністерства освіти та науки від 30.08.2013 N 1249 затверджено «Порядок визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм» (надалі також - Порядок).
Зазначеним Порядком, відповідно до його пункту першого установлюється процедура визначення уповноважених організацій колективного управління (далі - уповноважена організація), які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) виробникам фонограм, виробникам відеограм і виконавцям за комерційне використання без їх згоди опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та їх примірників, а також зафіксованих у них виконань (далі - фонограми, відеограми, опубліковані з комерційною метою), контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм, а також процедуру скасування наказу щодо визначення організації колективного управління уповноваженою організацією.
До функцій уповноваженої організації, відповідно до пункту 1 Порядку належать: збирання винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, відповідно до статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань"; розподіл та виплата зібраної винагороди (роялті) особам, які відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" можуть управляти своїми правами; контроль за правомірним використанням фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, відповідно до статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Згідно пункту 2 Порядку визначення уповноважених організацій здійснює Державна служба інтелектуальної власності України (далі - Державна служба).
Пунктами 2-8 Порядку визначається процедура, вимоги, умови видачі наказу про визначення уповноваженої організації, або про відмову у визначенні уповноваженої організації.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією щодо одного або декількох видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, передбачених у частині першій статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", Державна служба видає наказ щодо визначення організації колективного управління уповноваженою організацією. Засвідчена копія наказу про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією вручається або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення організації не пізніше трьох робочих днів з дати видання такого наказу.
Відповідно до пункту 9 Порядку наказ щодо визначення організації колективного управління уповноваженою організацією є чинним протягом одного року з дати його видання. За два місяці до закінчення цього строку Державна служба на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет, а також протягом 15-ти робочих днів після такого розміщення в засобах масової інформації розміщує оголошення щодо проведення процедури розгляду заяв організацій колективного управління на визначення уповноваженою організацією.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що аналіз спірного Порядку дає підстави вважати, що зазначений акт визначає діяльність уповноважених організацій колективного управління як таку, що потребує отримання документу дозвільного характеру та одночасно встановлює коло повноважень таких організацій, визначає процедуру отримання дозволу та скасування наказу щодо визначення організації колективного управління уповноваженою організацією, тоді як за змістом статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» виключно законами регулюються відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру. Дійшли висновку, що оскільки ні Законом України "Про авторське право і суміжні права", ні іншими законами України не встановлено необхідність одержання документу дозвільного характеру при здійсненні реалізації управління особистими правами суб'єктів авторського права у сфері авторських та суміжних прав організаціями колективного управління, а Державна служба інтелектуальної власності не наділена повноваженнями щодо видачі документів дозвільного характеру у сфері авторського права та суміжних прав, оспорюваний наказ суперечить суперечить Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Такий висновок судова колегія вважає необґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права» допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
Сервіси для юристів