ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2015 року м. Київ К/800/11847/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровського прикордонного загону, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
в с т а н о в и в:
У грудні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати накази: № 810 від 18.07.2011 року в частині оголошення догани; №874 від 1.08.2011 року в частині попередження про неповну службову відповідність; №1334 від 7.11.2011 року в частині оголошення догани; №189-ос від 21.11.2011 року в частині звільнення з військової служби, а також наказ по Білгород-Дністровському загону №1-ос від 3.01.2012 року в частині виключення зі списків Білгород-Дністровському загону та всіх видів забезпечення, поновити його на службі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року позов в частині вимог про скасування наказів № 810 від 18.07.2011 року та №874 від 1.08.2011 року залишено без розгляду.
Постановою цього ж суду від 5 травня 2012 року в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року постанову суду першої інстанції від 5 травня 2012 року скасовано.
Позов задоволено частково.
Скасовано накази: № 810 від 18.07.2011 року та №874 від 1.08.2011 року, №189-ос від 21.11.2011 року про припинення (розірвання) контракту та звільнення ОСОБА_4 в запас за п. «и» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також скасовано наказ №1-ос від 3.01.2012 року в частині виключення позивача зі списків Білгород-Дністровського загону та всіх видів забезпечення.
Зобов'язано Білгород-Дністровський прикордонний загін внести відповідні зміни в особову справу позивача про його звільнення з військової служби з посади заступника начальника вузла зв'язку по роботі з особовим складом Білгород-Дністровського прикордонного загону за п. «а» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з 23.06.2012 року в зв'язку із закінченням строку контракту.
Стягнуто з Білгород-Дністровського прикордонного загону на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 3.01.2012 року по 23.06.2012 року в розмірі 14097,93 грн.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цього суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у червні 2007 року між позивачем та Державною прикордонною службою України в особі ректора Національної академії Державної прикордонної служби України укладено контракт про проходження позивачем військової служби строком п'ять років з 23.06.2007р. по 23.06.2012р.
Наказом начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 18.07.2011 року № 810 «Про стан роботи щодо забезпечення правопорядку та дисципліни у 2 кварталі 2011 року» за слабку виконавську дисципліну, несвоєчасне виконання розпоряджень начальника прикордонного загону та його заступника по роботі з особовим складом позивачу оголошено догану.
Згодом на підставі висновків службового розслідування про порушення позивачем ст.ст.11, 27, 251, 275 Інструкції з організації оперативно службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України, ст.34 Тимчасової інструкції про застосування мобільних підрозділів та наказу начальника прикордонного загону від 18.12.2010 року № 1368 «Про озброєння прикордонних нарядів» начальником Білгород-Дністровського прикордонного загону видано наказ від 1.08.2011 року № 874, яким ОСОБА_4 попереджено про неповну службову відповідальність.
В подальшому 7.11.2011 року наказом начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону № 1334 «Про підсумки оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 29.10.2011 по 4.11.2011 року» позивачу оголошено догану за незадовільне виконання службових обов'язків, суттєві прорахунки та слабку виконавську дисципліну.
Наказом ТВО начальника штабу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби від 21.11.2011 року №189-ос ОСОБА_4 звільнено з військової служби в запас за п. «и» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
Наказом начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону №1-ос від 3.01.2012 року позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Відмовляючи ОСОБА_4 у позові, суд першої інстанції виходив з того, що протягом 2011 року позивач мав три не знятих дисциплінарних стягнення за останні 6 місяців, що свідчить про систематичність невиконання позивачем умов контракту і відповідно до пункту «и» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» це є підставою для звільнення зі служби.
Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції не погодився та зазначив, що в діях позивача з приводу порушень несення військової служби відсутня системність, оскільки накази № 810 від 18.07.2011 року в частині оголошення догани та №874 від 1.08.2011 року в частині попередження про неповну службову відповідність прийняті відповідачем з порушенням вимог п.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також вказав, що керівництвом загону при застосуванні дисциплінарних стягнень до позивача не були використані заходи профілактичного та попереджувального характеру, які передбачені п.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Колегія суддів з висновком суду апеляційної інстанції частково погоджується та зазначає наступне.
Правовий статус позивача, як військовослужбовця та посадової особи прикордонного загону, в тому числі підстави припинення ними служби, врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил, Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.
Пунктом 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Сервіси для юристів