ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" вересня 2014 р. м. Київ К/800/12631/13
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Блажівської Н.Є., Приходько І.В.,
за участю секретаря судового засідання Лисюк І.О.,
представника позивача Дубина Н.В.,
представника відповідача Скрипнікової В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 року
у справі № 2а-13207/12/2670
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль» (далі - позивач, ТОВ «Л-Стиль»)
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Л-Стиль» звернулось у вересні 2012 року до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2012 року № 0001422309.
Постановою окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 року, в задоволенні позову повністю відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 20.02.2012 року по 24.02.2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 02.03.2012 року № 228/2309/32559515 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Арктіка» (далі - ТОВ «Арктіка») за серпень 2011 року, згідно з висновками якого, позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року в загальному розмірі 56 785,00 гривень, чим порушено п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Перевірку проведено відповідно до ст. 79 ПК України, на підставі повідомлення від 16.02.2012 року № 1807/10/2309 та наказу від 16.02.2012 року № 450/2309, копії яких направлено позивачу засобами поштового зв'язку 20.02.2012 року, а також з відома керівництва позивача.
На підставі акту перевірки, 19.03.2012 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «ПДВ» (код платежу 14010100) у розмірі 56 785,00 гривень за основним платежем та у розмірі 14 196,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Судами зазначено, що в ході перевірки відповідачем враховано висновки акту від 16.11.2011 року № 576/23-50/30776731 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арктіка» щодо підтвердження господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Стейшинарі», позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Бумвест» та державним підприємством «Херсонський облавтодор» відкритого акціонерного товариства ДАК «Автомобільні дороги України» за серпень 2011 року.
Відповідно до вказаного акту, у ході відпрацювання ТОВ «Арктіка» за серпень 2011 року від СВ ПМ державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва отримано матеріали кримінальної справи № 73-207, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) ТОВ «Арктіка» з метою прикриття незаконної діяльності.
З урахуванням обставин, встановлених у ході розслідування кримінальної справи № 73-207 та проведення перевірки ТОВ «Арктіка», відповідач прийшов до висновку, що фінансово-господарська діяльність вказаного товариства здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Арктіка» та його контрагентами здійснювалась без наміру створення правових наслідків.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Арктіка». Судами встановлено, що надані суду копії первинних документів, а саме рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, банківської виписки, товарно-транспортної накладної, талону замовника, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжного доручення, не дають можливості встановити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки суду не було надано копії договору від 31.08.2010 року № 310810, про який зазначено в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) та документів на підтвердження зберігання товару, придбаного позивачем у ТОВ «Арктіка». Судами зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Також, суди зазначили, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. У зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Арктіка» без фактичного здійснення господарських операцій.
Сервіси для юристів