ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року
м. Київ
справа №480/10066/24
адміністративне провадження № К/990/47957/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №480/10066/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
треті особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року (прийняте суддею-доповідачем Шаповалом М.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року (ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді: Русанової В.Б., суддів: Калиновського В.А., Присяжнюк О.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач, скаржник), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міноборони, оформлене протоколом від 16 серпня 2024 року №18/с засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні ОСОБА_1 частки одноразової грошової допомоги на доньку - малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2
- зобов`язати Міноборони прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 частки одноразової грошової допомоги на доньку - ОСОБА_3 та перерозподілити призначені суми коштів одноразової грошової допомоги рівними частинами між ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини, малолітньої ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини та ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини від розміру 15000000 грн, визначених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_4 , який 09 липня 2022 року під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, загинув. У зв`язку з цим, 18 листопада 2022 року позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просила виплатити грошову допомогу їй та доньці ОСОБА_3 , втім, за результатами розгляду цієї заяви, у призначенні допомоги було відмовлено.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міноборони, оформлене протоколом від 16 серпня 2024 року №18/с засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні ОСОБА_1 частки одноразової грошової допомоги на доньку - малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов`язано Міноборони повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_3 , про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168 на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що малолітня дитина загиблого військовослужбовця, яка була зачата за його життя та народжена після його смерті, у розумінні статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі- Закон №2011-XII) належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а відтак відмова Міністерства оборони України у призначенні такої допомоги є протиправною, оскільки ґрунтується на підставах, не передбачених законом, зокрема пов`язаних із попереднім розподілом усієї суми допомоги між іншими особами, що не виключає права інших суб`єктів на її отримання.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавець не обмежив право дитини, зачатої за життя військовослужбовця, на отримання допомоги, а наведені Міноборони підстави відмови законом не передбачені.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Міноборони, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 16-1 Закону №2011-XII, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року №3515-ІХ (далі - Закон №3515-ІХ), статті 25 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), абзацу 12 пункту 2 постанови КМУ №168.
7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження скаржник вказує на необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 травня 2024 року у справі №440/6725/23, від 26 травня 2025 року у справі №160/30873/23, оскільки, на думку Міністерства оборони України, ці висновки суперечать прямій забороні, встановленій у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3515-ІХ, яка ігнорується судами при вирішенні справ цієї категорії.
Сервіси для юристів