ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2015 року м. Київ справа № 800/222/15
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Калашнікової О.В.,
суддів Васильченко Н.В.
Голяшкіна О.В.
Кравцова О.В.
Леонтович К.Г.
секретаря судового засідання Маджар О.М.
за участю:
позивача ОСОБА_4
представника відповідача та третьої особи - Гуцала Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, третя особа - Адміністрація Президента України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Президента України Порошенка П.О., у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду по суті його звернення у формі клопотання з приводу звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційними законів України, зокрема, деяких положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи в Україні» у частині оподаткування пенсій, або щомісячного довічного грошового утримання; зобов'язати Президента України розглянути клопотання позивача по суті та надати грунтовну відповідь про задоволення даного клопотання або про відмову у його задоволенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Президент своєю бездіяльністю порушив його права, гарантовані Конституцією та Законом України «Про звернення громадян», а саме: право звертатися до органів державної влади із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, право на своєчасний та об'єктивний розгляд органами державної влади, до повноважень яких входить розгляд таких заяв (клопотань), а також право бути повідомленим про результати цього розгляду та прийняті щодо цього рішення. Також позивач зазначає, що саме Президент України, а не Адміністрація Президента України, уповноважений розглядати клопотання громадян та приймати щодо них відповідні рішення.
В письмових запереченнях проти позову представник відповідача та третьої особи просив у задоволенні позовних вимог відмовити та вказав, що звернення позивача було розглянуто у порядку та у спосіб, визначений Конституцією України та законами України.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що ніяких неправомірних дій та бездіяльності з боку відповідача та третьої особи допущено не було.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши докази у справі, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Позивачем 14 квітня 2015 року звернувся з клопотанням до Президента України про захист його прав та свобод шляхом звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційним законів України, зокрема деяких положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи в Україні» у частині оподаткування пенсій, або щомісячного довічного грошового утримання.
Адміністрація Президента України, в особі заступника керівника приймальні Президента, листом № 22/018248-15 від 18.05.2015 повідомила про те, що звернення позивача проаналізовано в межах компетенції у відповідних структурних підрозділах Адміністрації Президента України. За результатами аналізу позивачу роз'яснено, що з приводу відповідності Конституції деяких положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи в Україні» у частині оподаткування пенсій, або щомісячного довічного грошового утримання, 27 квітня 2015 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне звернення 48 Народних Депутатів України, текст якого оприлюднений на офіційному сайті суду. У зв'язку з цим, питання, з яким позивач звернувся до Президента України, уже знаходиться на розгляді єдиного органу конституційної юрисдикції України.
При цьому, як зазначає позивач, будь-яких інших відомостей про задоволення його клопотання або відмову у його задоволенні не має.
Статтею 102 Конституції України визначено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації наданого громадянам Конституцією України права на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів чи скаргою про їх порушення визначаються Законом України "Про звернення громадян".
Сервіси для юристів