Постанова ВАСУ від 10.06.2015 року у справі №1570/4113/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"10" червня 2015 р. м. Київ К/800/46592/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Васильченко Н.В.,Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Одеського державного екологічного університету про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Одеського державного екологічного університету на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до суду з позовом, у якому просила зобов'язати відповідача вчинити дії, зазначені в пунктах 3, 9, 10, 12, 14 вимоги № 15-042-34-14/4433 від 07.05.2012.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, позов задоволено. Зобов'язано Одеський державний екологічний університет вчинити дії, зазначені в пунктах 3, 9, 10, 12, 12 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області № 15-042-34-14/4433 від 07.05.2012.

У касаційній скарзі Одеський державний екологічний університет, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до п.2.1 Плану Державної фінансової інспекції в Одеській області на І квартал 2012 року, п.1.1.1.1 Плану контрольно-ревізійної роботи апарату Державної фінансової інспекції в Одеській області на І квартал 2012 та на підставі направлень на проведення ревізії № 133 від 30.01.2012, №№ 195, 194 від 10.02.2012, № 361 від 15.03.2012 позивачем проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Одеського верстатобудівного технікуму за 2010, 2011 роки та завершальний звітний період 2012 року. Проведеною ревізією встановлено ряд порушень, викладених в акті № 041-19/157 від 28.03.2012.

На цій підставі позивачем складено вимогу № 15-042-34-14/4433 від 07.05.2012 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Одеського верстатобудівного технікуму, спірними пунктами 3,9,10,12,14 якої від відповідача вимагалося:

3. провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення 9192,5 грн. з осіб згідно реєстру у Додатку № 32. У разі пропуску встановленого стоку - відшкодувати порушення за рахунок відповідальних осіб, що допустили зайві грошові виплати;

9. відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягненими штрафними санкціями. Стягнути штрафні санкції по договору (згідно реєстру у Додатку № 15) в сумі 4860,10 грн. за невиконання умов договорів, в тому числі в судовому порядку та перерахувати в дохід Державного бюджету;

10. провести претензійно-правову роботу зі студентом ОСОБА_4 щодо стягнення зайво виплачених коштів у сумі 1200,00 грн. (згідно реєстру у Додатку № 53), який отримав їх безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтями 127, 136 КЗпП України. У разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок відповідальних осіб, що допустили зайві грошові виплати;

12. відобразити по бухгалтерському обліку технікуму кредиторську заборгованість перед студентом ОСОБА_5 (згідно реєстрів у Додатку № 42) в сумі 1323,54 грн.;

14. відшкодувати за рахунок коштів спеціального фонду необґрунтовано використані кошти загального фонду в сумі 279515,85 грн. (згідно реєстрів у Додатку № 71,71).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності Державною фінансовою інспекцією в Одеській області правомірності прийнятої вимоги в частинах, а отже вона є такою, що підлягає виконанню.

При касаційному перегляді судових рішень у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.