ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2016 року місто Київ К/800/54366/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Вінницької митниці Міндоходів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Віннторгпром" до Вінницької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправними карток відмови в митному оформленні та стягнення коштів,
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Віннторгпром" звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування карток відмови Вінницької митниці у митному оформленні товару: від 03.06.2014 №401090000/2014/00052, від 10.06.2014 №401090000/2014/00055, від 10.06.2014 №401090000/2014/00056, від 17.06.2014 №401090000/2014/00059, від 19.06.2014 №401090000/2014/00060 , від 19.06.2014 №401090000/2014/00061 та стягнення з Державного надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість в розмірі 12958,90 грн.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю відмови у митному оформленні товару - солі повареної харчової, виварочної екстра таблетованої "Універсальна" в режимі вільної торгівлі з мотивів не підтвердження позивачем країни походження товару наданими сертифікатами походження СТ-1.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано картки відмови Вінницької митниці у митному оформленні товару від 03.06.2014 №401090000/2014/00052, від 10.06.2014 №401090000/2014/00055, від 10.06.2014 №401090000/2014/00056, від 17.06.2014 №401090000/2014/00059, від 19.06.2014 №401090000/2014/00060, від 19.06.2014 №401090000/2014/00061; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Віннторгпром" надмірно сплачені ввізне мито та податок на додану вартість в розмірі 12958,90 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма "Віннторгпром" судовий збір в розмірі 182,70 гривень; стягнуто з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у розмірі 1644,30 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Вінницької митниці.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 змінено: виключено з резолютивної частини постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року абзац 5 щодо стягнення з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації судового збору в розмірі 1644,30 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Вінницької митниці; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі Вінницька митниця Міндоходів із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Віннторгпром" шляхом подання митних декларацій від 03.06.2014 №401090000/2014/010998, від 10.06.2014 №401090000/2014/011454, від 10.06.2014 №401090000/2014/01145, від 17.06.2014 №401090000/2014/012107, від 19.06.2014 №401090000/2014/012257 та від 19.06.2014 №401090000/2014/012259 заявлено до митного оформлення товар: сіль поварену харчову, придатну для споживання людьми, виварочну екстра "Полєсьє", а також сіль вивар очку екстра таблєтіровану "Універсальная".
За результатами здійснення митного контролю поданих декларацій Вінницькою митницею Міндоходів відмовлено позивачеві у митному оформленні товару шляхом видачі краток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.06.2014 №401090000/2014/00052, від 10.06.2014 №401090000/2014/00055, від 10.06.2014 №401090000/2014/00056, від 17.06.2014 №401090000/2014/00059, від 19.06.2014 №401090000/2014/00060, від 19.06.2014 №401090000/2014/00061.
Відмова у митному оформленні товару мотивована тим, що наданий позивачем для підтвердження країни походження сертифікат форми СТ-1, який відповідно до Угоди про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року є документом, на підставі якого митними органами України вирішується питання про надання пільги щодо сплати ввізного мита при митному оформленні товару, не може бути визнаний митним органом для цілей надання товару режиму вільної торгівлі з огляду на невідповідність товару критеріям походження, визначеним Правилами визначення країни походження товарів, затвердженими Угодою урядів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав 20.11.2009 (надалі - Правила).
За результатами перевірки сертифікатів про походження товару форми СТ-1 №BYUA4310000632 від 29 травня 2014 року, №BYUA4310000699 від 04 червня 2014 року, №BYUA4310000700 від 04 червня 2014 року, BYUA4310000806 від 12 червня 2014 року, BYUA4310000807 від 12 червня 2014 року, BYUA4310000808 від 12 червня 2014 року Вінницькою митницею встановлено, що отримані документи не підтверджують зазначений у графі "9" сертифікатів про походження товару СТ-1 критерій "П", тобто те, що товар, цілком вироблений в державі - учасниці Угоди.
Так, за результатами перевірки довідок про сировину, наданих Гомельським відділенням торгово-промислової палати Республіки Білорусь, митним органом встановлено, що в процесі виробництва солі повареної харчової, виварочної екстра таблетованої "Універсальная" відправником ВАТ "Мозирьсоль" використовується сода кальцинована, отримана з Киргизької республіки. Тобто, митний орган стверджує, що при виробництві товару використовується іноземна сировина, але при цьому в сертифікаті походження СТ-1 в графі 9 вказано критерій "П".
Відтак, на думку Вінницької митниці, згідно із пунктами 9.1 та 5.1 Правил сертифікати форми СТ-1 не можуть визнаватися митним органом для цілей надання товару режиму вільної торгівлі.
Після отримання карток відмови позивачем здійснено митне оформлення вказаного товару без застосування режиму вільної торгівлі, що, за посиланням позивача призвело до надмірної сплати митних платежів у розмірі 12958,90 грн.
Вказуючи на необґрунтованість позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем країни походження товару, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Віннторгпром" звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправними та скасування карток відмови Вінницької митниці у митному оформленні товару: від 03.06.2014 №401090000/2014/00052, від 10.06.2014 №401090000/2014/00055, від 10.06.2014 №401090000/2014/00056, від 17.06.2014 №401090000/2014/00059, від 19.06.2014 №401090000/2014/00060 , від 19.06.2014 №401090000/2014/00061, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності з боку органу доходів і зборів наявності підстав для невизнання сертифікатів форми СТ-1 для підтвердження країни походження товару та надання товарам режиму вільної торгівлі. Так, судами попередніх інстанцій зазначено, що ввезений позивачем товар відповідно до Правил є вважається таким, який було цілком вироблено на території держави-учасниці Угоди.
Задовольняючи позов в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що така сплата зумовлена протиправним невизнанням органом доходів і зборів сертифікатів про походження товару форми СТ-1.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності карток відмови, у той же час вказує на передчасність позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для захисту порушених прав позивача шляхом задоволення вимоги про стягнення.
Відповідно до частини першої статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Частинами шостою, сьомою статті 36 Митного кодексу України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Сервіси для юристів