Постанова ВАСУ від 09.07.2026 року у справі №380/402/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року

м. Київ

справа №380/402/25

адміністративне провадження №К/990/11546/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьмича С.М., суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2025 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. Зобов`язав Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати. Зобов`язав Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 28 січня 2026 року Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України подало до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 лютого 2026 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України. Апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року залишив без руху. Встановив Фінансовому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

5. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 лютого 2026 року відмовив у задоволенні клопотання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про звільнення або відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року залишив без руху. Встановив Фінансовому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

6. 20 лютого 2026 року Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України подало до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву з документом про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 лютого 2026 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України. Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що висновок, указаний апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі, не відповідає фактичним обставинам.

Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України стверджує, що причинами, які суттєво вплинули на пропуск процесуального строку звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року в справі №380/402/25 стали беззаперечні, загальновідомі факти: фактичне перебування країни у стані війни з російською федерацією; спрямування видатків на першочергові потреби оборони України, виплату грошового забезпечення та задоволення першочергових витрат на посилення обороноздатності держави; фінансування в явно занижених розмірах і вкрай не ритмічно видатків, спрямованих на сплату судового збору, направлених на оскарження судових рішень, винесених не на користь відповідача та військових частин, які перебувають на його фінансовому забезпеченні. Відповідач перебуває в системі органів, які забезпечують формування та реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, у сфері оборони і військового будівництва, першочергово спрямовує наявний у нього фінансовий ресурс на здійснення заходів, які стосуються укріплення обороноздатності держави в ході протидії російській агресії та проявам тероризму з боку цієї недружньої країни, а також створює належні фінансові умови для лікування, реабілітації, оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали (беруть) безпосередню участь у бойових діях. Скаржник просив зважати на його значне навантаження щодо забезпечення захисту територіальної цілісності та недоторканності України, вжиття (забезпечення) заходів з постійного залучення особового складу для виконання завдань за призначенням у райони ведення бойових дій, відбиття збройної агресії з боку збройних формувань російської федерації, значним збільшенням документообігу, судових справ, виконанням різноманітних першочергових завдань в інтересах обороноздатності країни, обмеженим фінансуванням для заходів, зазначених вище. При цьому обставинами непереборної сили, зокрема, є: не функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЕСІТС) або її окремої підсистеми (модуля) - Електронного кабінету; знеструмлення електромереж; оголошення повітряної тривоги у зв`язку із небезпекою застосування країною-агресором ракетно-бомбового удару по військових об`єктах та критичній інфраструктурі України; застосування країною-агресором проти України іншого озброєння, яке зумовлює застосування оповіщення «повітряна тривога» (застосування БПЛА та інше). Скаржник просив урахувати, що час доставки оскаржуваного судового рішення до Електронного кабінету відповідача є 27 листопада 2025 року о 18 год 15 хв і відповідно до вимог частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення вважається врученим 28 листопада 2025 року, а загальний час стану «повітряна тривога», який був оголошений та тривав по місту Києву в період з 28 листопада 2025 року по 28 січня 2026 року склав близько 109 год 38 хв, що складає приблизно 4,6 діб. Разом із тим, необхідно врахувати критичну ситуацію, що склалася в енергетичній системі країни, планові періоди знеструмлення електромереж у місті Києві (як наслідок відімкнення користувачів Електронних кабінетів у ЄСІТС від глобальної мережі Internet) у період з 28 листопада 2025 року по 28 січня 2026 року, що є загальновідомим фактом, непотребуючим додаткового доказування, що негативно вплинуло на можливість своєчасного направлення апеляційної скарги на рішення суду.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2022 року в справі №500/1912/22, скаржник просив уважати очевидним, що: пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним; зазначені відповідачем обставини непереборної сили (обставина або кілька обставин), що безпосередньо унеможливили або значно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, - є об`єктивними; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла (тривала) протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Наслідки, пов`язані з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, відповідають умовам поважності причин для поновлення таких строків, ураховуючи незначний його строк пропуску (аналогічне твердження було визначене в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року в справі №127/2897/13-ц). Також Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року в справі №757/30991/18-а дійшов висновку про необхідність поновлення процесуальних строків і визнання запровадження воєнного стану поважною причиною для поновлення процесуальних строків (аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалах від 27 липня 2022 року в справах №380/13558/21, №380/12913/21). В ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2022 року в справі №460/14618/21 суд дійшов до висновку, що факт перебування на військовій службі, що підтверджується відповідною заявою, є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2022 року в справі №500/1912/22 також зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому відповідач просив погодитись про відсутність обмежень у повноваженнях суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у порядку частини третьої статті 295 КАС України, оскільки на відміну від правил, установлених у статті 270 КАС України, пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновленим, а також із розумінням поставитись до об`єктивних обставин, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, у взаємозв`язку з інтервалами часу, в межах якого тривали обставини непереборної сили - близько 4,6 діб - період тривання сигналу «повітряна тривога», знеструмлення електромереж, не функціонування ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля) - Електронного кабінету, постійного залучення особового складу для виконання завдань за призначенням у райони ведення бойових дій, відбиття збройної агресії з боку збройних формувань російської федерації, значним збільшенням документообігу, виконанням різноманітних першочергових завдань в інтересах обороноздатності країни. Відповідачем у межах визначеного апеляційним судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги здійснено усі можливі дії, своєчасно замовлено сплату судового збору. Зазначене свідчить про активну процесуальну поведінку скаржника, яка спрямовувалась на збереження права на апеляційний перегляд, що спростовує можливу пасивність чи недбалість. Поведінка відповідача свідчить про вжиття ним усіх можливих заходів для усунення недоліків апеляційної скарги. Скаржник просив діяти з метою виключення випадку надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами і поставленою метою, наслідком чого може стати порушення його права на судовий захист.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І. ухвалою від 27 квітня 2026 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 08 липня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 09 липня 2026 року.