ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2014 року м. Київ справа № 800/79/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Швець В.В.
суддів Бутенка В.І.
Загороднього А.Ф.
Малиніна В.В.
Ситникова О.Ф.
при секретарі Добродуб К.Я.
за участю:
позивача ОСОБА_4
представника відповідача Ревука Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції щодо ненадання доручення на перевірку відомостей в його скарзі від 19 серпня 2013 року та зобов'язати вчинити всі необхідні дії щодо її розгляду з дотриманням порядку, передбаченого Законом України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції», а також зобов'язати за результами її перевірки прийняти остаточне рішення колегіально.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 серпня 2013 року звернувся до відповідача зі скаргою про притягнення до відповідальності судді Перечинського районного суду Закарпатської області Шешині М.О. за порушення присяги.
Однак, відповідач факти, викладені в його скарзі не перевірив, а листом від 27 листопада 2013 року за підписом заступника Голови Вищої ради юстиції Удовиченка О.С. повідомив про відсутність підстав для призначення перевірки в порядку статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Посилаючись на те, що відповідь на його скаргу надана без належної її перевірки, результати якої не розглядались на засіданні ВРЮ і не прийнято колегіально остаточного рішення по суті звернення, відповідачем порушено процедуру розгляду, встановлену Законом України «Про Вищу раду юстиції», а відсутність належного реагування на його звернення є порушенням його права як громадянина на здійснення правосуддя.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у письмовому запереченні та в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що звернення (заяви, скарги, клопотання) за загальним правилом розглядаються посадовими особами Вищої ради юстиції в порядку Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян». Відповідно до Регламенту Вищої ради юстиції заступник, крім здійснення повноважень, визначених статтею 22 Закону № 22/98-ВР, за дорученням Голови Вищої ради юстиції надає відповідь у разі надходження скарги, заяви, звернення, що не містять підстав для звільнення судді за порушення присяги чи притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором. Оскільки скарга позивача не містила таких відомостей, перевірка не призначалася, а відповідь була надана позивачу листом за підписом Заступника Голови. У зв'язку з цим, Вищою Радою юстиції України, як колегіальним органом, рішення за скаргою позивача не приймалися.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 надіслав до Вищої ради юстиції скаргу від 19 серпня 2013 року, в якій просив притягнути суддю Перечинського районного суду Закарпатської області Шешиню М.О. до відповідальності за порушення присяги, який зловживаючи службовим становищем та у порушення його конституційних прав, передбачених статтями 21, 24, 29, 33 Конституції України, ухвалив незаконне рішення про його утримання під вартою, чим завдав значної шкоди.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_4, заступник голови ВРЮ Удовиченко О.С. листом від 27 листопада 2013 року № П-1197/1-4-10729/0/9-13 повідомив позивача, що Вища рада юстиції, діючи в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції», не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням. До того ж, його скарга не містить підстав для призначення перевірки дій судді в порядку статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Зі змісту статей 18, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про Вищу раду юстиції» встановлено, що повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.
Сервіси для юристів