Постанова ВАСУ від 09.04.2026 року у справі №420/2827/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 420/2827/24

касаційне провадження № К/990/31251/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 (суддя Бездрабко О.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді - Танасогло Т.М., Осіпов Ю.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (далі - Управління) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРУНА ПЛЮС» (далі - Товариство) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Управління звернулося до суду з позовом до Товариства, в якому просило надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на наявність податкового боргу з орендної плати та з податку на додану вартість у загальному розмірі 1296593,30 грн. Позивачем неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме: виставлена податкова вимога, контролюючий орган звертався до суду з позовами про стягнення податкового боргу, які були задоволені судами, направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів, прийняте рішення про опис майна у податкову заставу. Враховуючи, що заходи стягнення не призвели до погашення податкового боргу, позивач на підставі пункту 95.3 статті 95 ПК України звернувся до суду з цим позовом.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.04.2024 позов задовольнив: надав Управлінню дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1296593,30 грн. за рахунок майна Товариства, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Рішення суду першої інстанції було оскаржене в апеляційному порядку ОСОБА_1 з підстав того, що станом на дату звернення Управлінням до суду із даним позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу Товариства за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, власником такого майна була ОСОБА_1 , а не Товариство.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 залишив без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що не є перешкодою для звернення Управлінням до суду з даним позовом те, що спірне майно перебуває у власності ОСОБА_1 (як іпотекодержателя), оскільки предметом іпотечного договору від 05.07.2013 була гаражно-складська база лише площею 1880,71 кв.м., тоді як загальна її площа перевищує вказану та становить 3785,61кв.м. Тобто, податковий борг Товариства може бути погашений за рахунок майна, який не охоплюється іпотечним договором.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328, підпункту «а» пункту 5 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Зокрема, у касаційній скарзі скаржниця посилається на те, що на дату подання цієї касаційної скарги відсутня правова позиція Верховного Суду щодо можливості (правомірності) надання податковому органу дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, але належить на час надання такого дозволу іншій особі. При цьому, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.11.2022 у справі № 820/4255/18, від 18.05.2021 у справі № 808/3183/16, від 23.03.2023 у справі № 520/15977/2020, від 24.02.2023 у справі № 826/17041/14від 02.06.2022 у справі № 826/20199/16, від 01.10.2021 у справі № 440/1449/20, обов`язковою умовою для задоволення позову податкового органу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є належність такого майна саме платнику податків на час розгляду питання про надання вказаного дозволу.

ОСОБА_1 зазначає, що суди залишили поза увагою те, що 20.11.2023 приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Капустіній Н.О. було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке, в свою чергу, є предметом акту опису майна № 5/15-32-53-08-16 від 23.04.2019. Зазначене свідоцтво було видане ОСОБА_1 у відповідності до статті 49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту про передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу Товариства перед ОСОБА_1 , складеного відповідно до умов іпотечного договору від 15.07.2013. При цьому, вказаний факт був достеменно відомий Управлінню, оскільки 21.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою про припинення податкової застави нерухомого майна. Крім того, у провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа № 495/243/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство, про усунення перешкод у здійсненні права власності, шляхом припинення податкової застави.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.08.2024 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач та відповідач не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.04.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 08.04.2026.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов наступних висновків.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що Товариство перебуває на обліку як платник податків в Управлінні.

Згідно розрахунку податкового боргу станом на 06.07.2023 у Товариства обліковується заборгованість по орендній платі та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1296593,30 грн., яка виникла в результаті нарахування по податковій декларації від 12.02.2018 на суму 84728,31 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 11.06.2018 № 0123111207 на суму 1020,00 грн., по податковій декларації від 12.02.2018 № 9017556518 на суму 169456,59 грн., по податковій декларації від 07.02.2019 № 9014448464 на суму 56485,54 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 12.02.2019 № 0032545306 на суму 5513,31 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 12.02.2019 № 0032565306 на суму 5513,26 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 12.02.2019 № 0032575306 на суму 3099,31 грн., по податковій декларації від 07.02.2019 № 9014448464 на суму 282427,67 грн., по податковій декларації від 11.02.2020 № 9018846140 на суму 84728,31 грн., по податковій декларації від 11.02.2020 № 9018846140 на суму 254184,90 грн., по податковій декларації від 07.02.2021 № 9016382655 на суму 338913,21 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 03.01.2019 № 0000395306 на суму 4043,74 грн. та нарахованої пені у розмірі 7506,38 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 420/2350/19, яке набрало законної сили 25.07.2019, стягнуто з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих Товариство, суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 283447,41 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі № 420/1482/20, яке набрало законної сили 01.11.2022, стягнуто з Товариства, а саме: з усіх відкритих рахунків у банках, що обслуговують підприємство, суму боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 293454,27 грн.